СОН

Значення сон це

СОН1, сну, ч.

1. Фізіологічний стан спокою організму людини і тварини, що настає періодично і супроводиться повною або частковою втратою свідомості й ослабленням ряду фізіологічних процесів. Сон — це внутрішнє гальмування, що виникає в корі великих півкуль головного мозку і є активним нервовим процесом, який захищає нервові клітини від перенавантаження (Знання.., 3, 1968, 28); При світлі воскової свічки.. вони взялися до роботи і так захопилися, що забули про втому та сон (Коцюб., І, 1955, 354); Шура, здригаючись, спала тривожним сном (Гончар, III, 1959, 191); — Поспи, дочко, сон усі хвороби лікує… (Зар., На.. світі, 1967, 283); * Образно. Сон, влетівши до хати, бере Харитю під своє крило (Коцюб., І, 1955, 16); // Те саме, що спання́. Мати, вся ще у білім, схилялась над ним припухлим од сну лицем (Коцюб., II, 1955, 374); Влаштовуватись делегатам на сон довелося в темряві (Гончар, II, 1959, 183); // Те саме, що спля́чка 1. Зимовий сон ведмедя; // спец. Стан рослини, при якому проходить зміна в положенні листя або пелюсток квітки під впливом зміни освітлення і температури; // Зимове завмирання рослин. Дерева прокинулися від зимового сну; // перен. Стан повного спокою, тиша в природі і т. ін. Уночі не спимо всі, а вулиця, село у сні, і всюди тихо (Вовчок, І, 1955, 242); Настала ніч, хороша літня українська ніч, коли вітрець замирає, спека спада, холодок та сон сповиває землю (Мирний, І, 1954, 62).

Зі (зо) сну — тільки що прокинувшись або не зовсім прокинувшись; спросоння. Кайдаїаиха знову зо сну охала на печі й встала тоді, як надворі зовсім розвиднілось (Н.-Лев., II, 1956, 283); Жінка спустила з постелі ноги,.. і смачно, трохи хрипло зо сну, оповідала, що їй снилось (Коцюб., II, 1955, 283); — Чого ви мене так пізно збудили? — запитав він хрипким зі сну голосом (Тют., Вир, 1964, 7); Крізь (че́рез) сон — не зовсім заснувши або не зовсім прокинувшись. Біля острова лунко викинувся сом і перелякано, крізь сон, заячали лебеді (Стельмах, 1, 1962, 455); Ото раз вночі.. чую я через сон, щось затупотіло під хатою, неначе приїхало на коні (Н.-Лев., III, 1956, 275); На сон гряду́щий див. гряду́щий; Пробу́джуватися (пробуди́тися, прокида́тися, проки́нутися) від (од, зі) сну — переставати спати; Уві́ (вві) сні — під час спання. Раптом дівчина, стріпнувшись, починає голосно говорити уві сні (Гончар, III, 1959, 321).

∆ Гіпнопеди́чний сон — психофізіологічний стан спокою організму, при якому в пам’ять людини вводиться і закріплюється в ній певна інформація. Гіпнопедію однаковою мірою не можна визнати ні гіпнотичним, ні природним сном. Це цілком особливий психофізіологічний стан, який слід так і назвати — гіпнопедичним сном (Знання.., 5, 1966, 7); Летаргі́йний (летаргі́чний) сон див. летаргі́йний.

◊ Богати́рський сон див. богати́рський; Вганя́є в сон кого; Сон наляга́є (налі́г, найшо́в і т. ін.) на кого; Сон прихо́дить (прийшо́в) до кого-хочеться спати кому-небудь. Вже на мене сон налягає, а його нема (Н.-Лев., III, 1956, 280); І от на Уляну найшов сон (Довж., І, 1958, 354); Тільки й відпочивав [Данило] уві сні. Але й сон приходив ненадовго (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 598); Вибива́тися (ви́битися) зі сну — переставати нормально спати. — Пілотку я заховав у кишеню, бо іду й дрімаю… Так і дивись, що загублю… — Вибились люди зі сну… А маршеві кінця не видно (Гончар, III, 1959, 76);

Відганя́ти (відігна́ти, проганя́ти, прогна́ти, розганя́ти, розігна́ти і т. ін.) сон — не давати заснути. Перед його очима манячіла чудова рівна Тодозина постать, неначе яке диво, котре одганяло сон од його очей (Н.-Лев., VII, 1966, 106); Щоб прогнати сон, що навалювався на нього теплою хвилею.., хлопець бродив по світлиці (Тют., Вир, 1964, 470); Стручисі не спалося.. Думки всякі розганяли сон (Гр., II, 1963, 299); Впада́ти в сон — засинати. Фелікс дивився і примічав; часом він впадав у сон, і йому все снилося, як вони йшли Львівською на Лукянівку (Ю. Янов., II, 1954, 36); Засну́ти ві́чним сном див. засипа́ти2; Камі́нний сон — те саме, що Кам’яни́й сон (див. кам’яни́й). На ранок, як співали треті півні, Зникав той «перелесник», а дівчина Уквітчана, убрана засипала Камінним сном (Л. Укр., І, 1951, 181);

Кам’яни́й сон див. кам’яни́й; Кло́нить на сон; Сон кло́нить див. клони́ти; Мертве́цький сон див. мертве́цький; Ме́ртвий сон див. ме́ртвий; Мо́рить (мори́ло) на сон; Сон мо́рить (мори́в) див. мори́ти; На сон знемага́ти див. знемага́ти; Не бере́ться (бра́вся) сон див. бра́тися; Нена́че (мов, немо́в і т. ін.) від (од, зі) сну прокинутися (пробуди́тися і т. ін.) вийти із стану глибокої задуми, забуття. Баба Зінька опам’яталась, неначе прокинулась од сну. Вона поскладала в скриню порозкидане убрання, зачинила й замкнула скриню (Н.-Лев., VI, 1966, 408); Нена́че (мов, немо́в і т. ін.) крізь сон (уві́ сні) ба́чити (чу́ти і т. ін.) неясно, невиразно, нечітко бачити (чути і т. ін.). Єремія слухав неначе крізь сон і не зводив очей з пана Дзеньковського (Н.-Лев., VII, 1966, 212); «Чи чуєш ти, Катерино? Біжи зустрічати! Уже прийшов! Біжи швидше! Швидше веди в хату!.. Слава тобі, христе-боже! Насилу діждала!» І Отче наш тихо-тихо, Мов крізь сон, читала (Шевч., І, 1963, 321); Спочатку, в глибині саду, Гнат, мов крізь сон, чув якісь неясні звуки (Стельмах, II, 1962, 347); Нена́че (на́че, як і т. ін.) у (в) сні ходити (жити і т. ін.): а) бути заглибленим у свої мрії, переживання і т. ін., не бачити, не помічати навколишнього. Я по Сумській іду, в провулок ліворуч, немов у сні звертаю (Сос., II, 1958, 476); б) бути у стані, близькому до непритомності. Знесилившись від втрати крові, він ішов наче в сні, ледве переставляючи ноги (Перв., Дикий мед, 1963, 255); Ні (і) сном ні (і) ду́хом не зна́ти (не ві́дати і т. ін.) див. дух; Ні сну, ні відпочи́нку див. відпочи́нок; Оберіга́ти сон див. оберіга́ти; Перебива́ти (переби́ти) сон — невчасно будити. Василько спросоння позіхав. Йому перебили сон (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 302); Пе́рший сон — час безпосередньо після засинання. Устав туман.. І холодком прогнав мій перший сон (Зеров, Вибр., 1966, 44); Потягну́ло (потягло́) на сон (до сну) див. потягти́; Свинце́вий сон див. свинце́вий; Смерте́льний (сме́ртний) сон див. смерте́льний, сме́ртний; Сном-ду́хом не зна́ти (не ві́дати і т. ін.) те саме, що Ні (і) сном ні (і) ду́хом не зна́ти (не ві́дати і т. ін.). (див. дух). — Сном-духом не маємо, — виправдувався бригадир. — Самі ламаємо голову: хто б міг? (Гончар, Південь, 1951, 133); Сном знемогти́ся див. знемага́тися; Соло́дкий сон див. соло́дкий; Сон [десь] тіка́є (тіка́в, уті́к і т. ін.) від кого; Сон зліта́є (зліта́в і т. ін.) з оче́й у кого — не може заснути хто-небудь. Тарас Григорович усе думав, думав про минуле, і сон тікав від нього (Тулуб, В степу.., 1964, 131); Нимидора не спала: сон десь далеко утік од неї (Н.-Лев., II, 1956, 177); Сизий серпанок зоряної ночі покрив сушу й море.. У таку ніч сон злітав з очей, а мрії полонили розум і серце (Дмит., Наречена, 1959, 14); Сон зміг (зборо́в і т. ін.) кого — заснув хтось. Я незчулась, як впала на лаву, як і сон мене зміг… (Н.-Лев., III, 1956, 286); Знову зостався Петрусь сам; знову сльози, молитви,.. аж поки не зборов його сон (Мирний, І, 1954, 332); Сон змо́рить (змори́в) див. змо́рювати; Сон знемага́в (знемі́г) див. знемага́ти; Сон на о́чі не йде див. о́ко1; Сон [не] бере́ (брав) див. бра́ти; Сон не пристає́ (не пристава́в) див. пристава́ти; Сон ие приступа́є див. приступа́ти; Сон [не] узя́в див. узя́ти; Спа́ти важки́м сном див. спа́ти; Спа́ти ві́чним (гробови́м і т. ін.) сном див. спа́ти; Спа́ти (засипа́ти) сном пра́ведника (пра́ведників, пра́ведних і т. ін.) див. пра́ведник, пра́ведний; Тверди́й (рідко товсти́й, товсте́нький) сон — міцний, непробудний сон. Коли ж тепер забула [Варвара] про зневагу, то заснула.. таким твердим сном, що хоч гармати коти, то не добудишся (Март., Тв., 1954, 319); Голодуха не відповів. Очі йому склепилася, він упав з коня і заснув твердим сном (Довж., І, 1958, 253); Скільки-то разів, як гасили світло і хазяїн з хазяйкою спокійненько засипали й товстим сном спали, потомленому, побитому наймиту малому снилося, що усі ті птиці рябопері зірвалися з стін (Вовчок, І, 1955, 297); Тонки́й (тоне́нький) сон — неміцний, тривожний сон. Швидко й світло згасло; поснули панни тонким, чуйним сном (Н.-Лев., І, 1956, 142); Лежить [Даринка] і чує крізь тоненький сон, як недалеко біля неї Ласка щипає траву (Вирган, В розп. літа, 1959, 265); Хи́лить(хили́ло) на сон (до сну); Сон хи́лить див. хили́ти; Ца́рство сну див. ца́рство.

2. Те, що сниться; сновидіння. Отакий-то на чужині Сон мені приснився! Ніби знову я на волю, На світ народився (Шевч., II, 1963, 45); — А раз приснилось,— признався далі Павло,..— начебто я особисто звільнив увесь світ від ярма капіталізму. — Ніхто не посміхнувся, почувши сон Павла (Довж., І, 1958, 187); Батька свого Данько пам’ятає мало, але часто бачить його в снах (Гончар, І, 1959, 7); *У порівн. Час летів, немов на крилах, І, мов сон, життя минало (Л. Укр., І, 1951, 374); Хмарка пливе кучерява, тихо, як сон, розтає (Сос., II, 1958, 30); // перен. Те, про що мріє людина; мрія. Нині всі його Надії й сни сповни́лись; та, котру Він полюбив, його взаїмно [взаємно] любить І гідна щирої любові (Фр., XIII, 1954, 201); Спокій тих, що вірять нам, Ми берегти клялися ревно. Ну, що ж, не збутись нашим снам, Хоч і жалітимем напевно! (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 62); Тінь і слід — і дружба, і кохання, І вигнання, й пориви, і сни? Та невже було це дожидання Зовсім неможливої весни? (Рильський, II, 1960, 110); // перен. Те, що сприймається як нереальне, примарне, оманливе; протилежне дійсність. Хвилі гойдають Рустема… скачуть, як в танці, зорі ростуть, зникають… так чудно, так дивно… Чи сон — чи дійсність? (Коцюб., II, 1955, 154); У неї ласкаве волосся і свіжі й радісні вуста… Немов під нога квіти стеле і очі п’є йому до дна… Вона — не сон, вона Ягелла — дочка магната Рудзяна (Сос., І, 1957, 349).

Золоти́й сон: а) приємне сновидіння, що дає відчуття щастя, насолоди. Заснувша, Софія потопала у золотих снах (Л. Укр., III, 1952, 503); Невже вона справді з години на годину може бути тут? Іноді Чернишеві це здавалось малоймовірним, як виблиск золотого сну (Гончар, III, 1959, 391); б) мрія про щастя, радість. В самоті, гризоті Давні сни золоті Розійшлись,.. Наче дим по лугах (Фр., XIII, 1954, 82); Приє́мних снів! — побажання доброго відпочинку тому, хто збирається спати; добраніч. Він накинув наопашки кожушок, начепив на голову кубанку і вийшов з хати.. — Приємних снів!..— крикнув, закриваючи двері (Тют., Вир, 1964, 165).

◊ І (й) в (ві, вві) сні не сни́лося (не сни́ться) див. сни́тися; І (й, на́віть) уві́ (у) сні не присни́ться (не присни́лось [би], присни́тись не могло́) див. присни́тися; Сон наяву́ див. наяву́; Сон рябо́ї коби́ли див. коби́ла; Сон у ру́ку див. рука́; [Спа́ти] і в (уві́) сні ба́чити — дуже прагнути чогось. Антон аж труситься Пожитька з земельного комітету зіпхнути. Щоб — самому. Спать — і в сні бачить себе на його місці (Головко, А. Гармаш, 1971, 387); Як страшни́й (лихи́й і т. ін.) сон — про щось погане, неприємне, в існування чого важко повірити, що не можна пояснити.

СОН2, со́ну, ч. (Pulsatilla Adans.). Лікарська рослина родини жовтцевих з великими ліловими квітками. Уся зелена степова скатерть.. була ніби заткана квітками: червоними купами смілка, синіми дзвониками, жовтими степовими тюльпанами, фіолетовим соном (Н.-Лев., І, 1956, 408); Всі дівчата.. почали чіпляти на пагінці хто букетик фіалок, хто дзвоники сону, хто барвистої заполочі чи й паперову квітку (Смолич, Мир.., 1958. 26); Там, де недавно лежав ще сніг, цвітуть уже ніжні проліски та волохатий сон (Дмит., Наречена, 1959. 24).

∆ Во́вчий сон див. во́вчий.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 454 - 456.

Сон, сна и сну, м.

1) Сомъ. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? Мет. 2. То лях, мостивий пан, од сна уставав. ЗОЮР. І. 52. Сон не береться. Не снится. Хата біла, постіль мила, і сон не береться. Чуб. V. 2.

2) Сновидѣніе. Одної ночі приснивсь мені сон. МВ. І. Сон мара, Бог віра. Ном. Рябо́ї кобили сон росказує. Чепуху городить. Чуб. І. 262.

3) род. со́ну, также: сон-зілля, сон-трава, род. сон-зілля, сон-трави. Раст. a) Anemone Pulsatilla L. ЗЮЗО. І. 133. Анн. 35. б) Anemone pratensis L. ЗЮЗО. І. 133. Анн. 35. в) — білий. Anemone sylvestris. ЗЮЗО. І. 175. Щоб на той рік діждати сону топтати. Ном. № 332. Молода сестра сон-траву ірвала. Н. п.

4) Сѣмячки подсолнечника.

5) Рыба сомъ. Вх. Пч. II. 21. Ум. Со́ник, соно́к, со́ненько. Мил. 36. Сонько́. Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку!… Макс. (1849) 102. Вже ж бо я свого соненька та не відгадаю. Грин. III. 205.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 167.

сон (пестливі — со́ник, соно́к, со­́ненько) —

1) фізіологічний стан спокою організму людини і тварини, що настає періодично і супроводжується повною або частковою втратою свідомості й ослабленням ряду фізіологічних процесів; також те, що сниться; сновидіння; залежно від стану людини під час сну останній набув традиційних епітетів: міцни́й, богати́рський, ме́ртвий, мертве́цький, кам’яни́й, пе́рший, свинце́вий, смерте́льний, сме́ртний, ві́чний, гробови́й, тверди́й, тонки́й, соло́дкий, триво́жний; залежно від природи стан сну в народі сприймається по-різному, як щось найсолодше, наймиліше для людини («Найсолодше в світі — сон», «Сон миліший батька-матері»), таке, що ніколи не буває зайвим («Сон та їда ніколи не обрида»), як стан спокою людини, що не має гріхів («Спить сном праведника», «Хто спить, той не грішить»), як ознака здоров’я («Спиться — здоровиться», «Спиться, то й сниться») і, навпаки, ознака тривожного забуття («Сон — мара», «Сон — смерті брат», «Так спить, як полоханий заєць»); щоб не допустити до тіла в сні злих сил, треба, лягаючи спати, перехрестити подушку й проказати: «Чесний хрест у головах, Божа міць у ногах, чисте місце підо мною, сам Господь надо мною»; здавна людину цікавили пророчі сновидіння (у Марка Вовчка: «Се сон передільний: як до обіда не справдиться, то й не ждати нічого»; у Лесі Українки: «Як сниться, що літаєш, то ростеш. Отим воно замолоду й сниться»); здавна вірили, що на час сну душа кидає людину й ходить по тому світі, а там знають, що з тобою станеться (це підтверджує й Біблія); у «Слові о полку Ігоревім» описано віщий сон князя Святослава, де перла — сльози, постіль — на недугу, чорний одяг — на печаль, змія та крук — на нещастя, а дах без гребеня й сани — до покійника; найдавніший український сонник (тлумачник снів), що зберігся, датується 1780 р.; сон в ру́ку — це той, що неодмінно сповниться; для українця такий сон зазвичай у середу; пор. у Б. Харчука «Волинь»: «Сон з середи на четвер збувається»; у класичних творах зустрічаємо ті чи інші розгадки снів, наприклад у Панаса Мирного: «Коли собака сниться — то напасть»; у Марка Вовчка: «Як дівчині сниться місяць — то жених, а як молодиці — чоловік прийде або син народиться»; в А. Свидницького: «Як сняться людині гроші або що яйце їси, або яблука, вишні, то будуть бити»; в О. Кобилянської: «Докія зналася на снах. Полум’я значило відомість. Дим — зла новина, а що дим клубочиться гадюкою до хлопця — означало лихі люди»; погана ознака, коли сняться дика коза, драбина, піп або кобиляча голова, тому, проклинаючи, бажають: «Щоб тобі дика коза приснилася!», «Щоб ти конячу голову наспав!», «Хай тобі драбина сниться!»; давні уявлення про потойбічність стану сну породила вирази ца́рство сну, золоти́й сон, як страшни́й (лихи́й) сон і побажання приє́мних снів; пестливі форми уживаються в колискових піснях: «Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку». Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? (А. Метлинський);Спать мені не хочеться, і сон мене не бере (пісня); Сон мов хто рукою зняв (приказка); Куди ніч, туди й сон (М. Номис); Такий-то на чужині сон мені приснився! Ніби знову я на волю, На світ народився (Т. Шевченко);

2) див. сон-трава́.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 562-563.

сон Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
sleepсон

сон Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
sonsonson

сон Рід - іменник, чоловічий рід, неістота,іменник, чоловічий рід, неістота,іменник, жіночий рід, неістота

сон Словоформи слова

Називнийсонсони
Родовийсонусонів
Давальнийсонові, сонусонам
Знахіднийсонсони
Оруднийсономсонами
Місцевийна/у соніна/у сонах
Кличнийсонесони

сон Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
312

сон в англійській розкладці - cjy

Цитати української літератури з використанням слова сон

"— Ты прав, кто встал на оборону отчизны, жизнь для того — мгновенье, сон… Жизнь наша — не наша, от случая никто не убережется, но сами мы не смеем бросать ее бесцельно под ноги врагам"Старицький Михайло Петрович - Молодость Мазепы

"Але вона чула, мов крізь сон, як гукали до неї Пшеницин і Рябов:"Довженко Олександр Петрович - Мати

"І крізь сон усміхаюсь тобі,"Загул Дмитро Юрійович - «Ти приходиш до мене щоночі…»

"І сталось чудо, короткий сон, од якого усі посліпли"Коцюбинський Михайло Михайлович - Fata morgana

"— Може, тобі сон страшний приснився?"Бережний Василь Павлович - Брате мій, Орле

"Сон той ще був у ііого тямці"Кобилянська Ольга Юліанівна - Природа

"В одном из своих нелаконических писем описывает он появление Зосима на хуторе, в самом жалком виде: «Он постучался в двери моей школы, когда я уже совершил молитвы на сон грядущий и читал уже третий кондак акафиста Пресвятой Богородицы Одигитрии"Шевченко Тарас Григорович - Близнецы

"Т-с-с, не збуди наш сон… не плач."Вінграновський Микола Степанович - «Я думаю, як і чиню…»

"Та дивно: чим глибше він занурювався в сон, тим чутніше хлюпотіла річка, так ніби вода підбиралася до його піщаної постелі, була вже зовсім близько, загрозливо оточувала його, заливала"Загребельний Павло Архипович - Добрий диявол