БРАТИСЯ

БРА́ТИСЯ, беру́ся, бере́шся, недок.

1. Хапатися рукою. Змій каже: — Беріться за мене, понесу (Укр.. казки, 1951, 208); Судденко.. став.. за шапку братись, щоб іти за поїздом (Кв.-Осн., II, 1956, 210); Замість шматка хліба за кухоль береться (Шевч., І, 1951, 278); Чую я, в мене плечі гарячі на тому місці, де він брався руками (Н.-Лев., III, 1956, 267); Левіт береться за камінь і наміряється в пророка самарійського (Л. Укр., II, 1951, 159).

Бра́тися за ру́ки — брати за руки один одного. Ігра їх така: беруться ключем за руки і, співаючи, пробігають попід руками першої пари (Мирний, V, 1955, 340).

2. за що. Беручи якесь знаряддя, діяти ним, виконувати певну роботу. Потому я.. брався за весла й плив далі (Коцюб., II, 1955, 302).

3. за що, до чого, рідко чого; також з інфін. Починати яку-небудь справу, приступати до чого-небудь. — Але чом оце свекруха не береться до роботи? — подумала вона [невістка] (Н.-Лев., II, 1956, 283); А вже сонечко край неба. За роботу братись треба (Щог., Поезії, 1958, 79); Дівчина здіймає кужілку і знов береться прясти (Л. Укр., II, 1951, 148); Хлопці зразу ж бралися до роботи — терти фарбу (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 61); Я згортаю задачник, зошит і берусь за географію (Донч., Перемога.., 1949, 10); // перев. з інфін., рідко. Збиратися, готуватися щось робити. Стріляй швидше, бо вже беруться летіть качки (Сл. Гр.); — Постояла я трохи, та й беруся йти додому (Вовчок, І, 1955, 213); — Вели всьому народові зараз братися в дорогу (Фр., IV, 1950, 116).

4. до кого, за кого, рідко на кого. Застосовувати до кого-небудь якісь дії, картати когось, докоряти комусь і т. ін. Що дужче зледачію, то більше він за мене береться (Барв., Опов.., 1902, 356); Коли він занадто рішуче брався до неї, на неї нападав страх (Коцюб., І, 1955, 407); — І чого ти все мовчиш, Єемене? — бралася за нього баба Явдоха (Вишня, І, 1956, 315); Як ходив із правдою між людом Горький — то ж і бралося на нього люте панство! (Тич., І, 1957, 214).

5. перен., на що, розм., рідко. Удаватися до яких-небудь дій, засобів і т. ін. Братися на хитрощі.

6. розм., рідко. Іти, прямувати куди-небудь. Вони брались не на північ.., а на південь (Н.-Лев., II, 1956, 204); — Беріться сюди, — побачите. — Не знаю куди — кругом болото (Вас., Талант, 1955, 45); // Лізти вгору, дратися. Недалеко слива була рясна. Дивлюсь, щось береться на неї і трусить (Барв., Опов.., 1902, 361); Ми беремося вузькою стежкою на круту гору (Кучер, Дорога.., 1958, 160); // перен., до кого. Рівнятися з ким-небудь. — Таку засватаю, що годі! Куди тобі до неї братися..! (Коцюб., І, 1955, 464).

7. заст. Женитися або виходити заміж; одружуватися. Ой у полі вишня. Чому не черешня? Любилися, кохалися, Чому не беремся? (Чуб., V, 1874, 97); Оставайся, Степаночку! Коли не хочеш братись. То так будем. Я сестрою, А ти мені братом (Шевч., І, 1951, 287); Коли вони брались — і ще в перші часи по шлюбі, у них були інші слова, але життя їх потроху стирало і розвівало (Коцюб., II, 1955, 297).

8. тільки 3 ос. Набиратися. Ой я в бору воду беру, — вода не береться (Сл. Гр.).

9. тільки 3 ос. З’являтися, виникати. А що Катря сліз вилила, то де вже тії й сльози брались (Вовчок, Вибр., 1937, 71); Минає рік, минув другий. Знову дивувались, Де в тих сиріт безталанних Добро теє бралось (Шевч., II, 1953, 50).

10. Приставати, липнути. Болото береться до коліс (Сл. Гр.); — На них [соснах] смола так живицею до підошви береться, як глей (Мик., II, 1957, 180); * Образно. [Матушка гуменя:] За їх [черниць] гріх швидше береться, чим за мирян, до їх він мерщій пристане, ніж до кого другого (Мирний, V, 1955, 71).

11. чим. Укриватися, покриватися чим-небудь. При біді за ніч голова молоком береться (Укр.. присл.., 1955, 274); Береться білим інеєм стіна (Мур., Повість.., 1948, 15); Чорно-зелене листя її береться іржавими осінніми плямами (Коз., Вибр., 1947, 6); Обличчя його [Юрка] міниться — то плямами червоними береться, то суцільною блідістю покривається (Ряб., Жайворонки, 1957, 7).

12. чим. Пройматися чим-небудь, набувати певного стану, виразу і т. ін. Сніг дедалі все більше тав, брався водою; ноги гру зли (Мирний, III, 1954, 68); Вгорі дуже холодно, як у нас зимою, через що пара та, що йде од землі.., ..береться маленькими бульбашками (Сл. Гр.); Обличчя Якова береться зажурою (Стельмах, Хліб.., 1959, 335); * Образно. Гнівом береться серце, але вона мовчить (Шиян, Баланда, 1957, 169).

13. безос., розм. Наближатися до певного віку, часу і т. ін. До сорока год вже мені береться (Сл. Гр.); Хоч ще й не бралося на світанок, було видно, як серед білого дня (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 25).

14. перев. 3 ос., розм. Ловитися на вудку (про рибу). Берися, рибко, велика й маленька (Номис, 1864, № 1650); — Доведеться, мабуть, прийти сюди надвечір. На заході сонця риба береться краще (Шиян, Гроза.., 1956, 668).

15. Пас. до бра́ти 1-9, 12-14.

◊ Бра́тися в но́ги див. нога́; Бра́тися за го́лову див. голова́; Бра́тися за живі́т див, живі́т; Бра́тися за ро́зум — починати діяти розумно. Годі нам слухати бая та його прихильників. Треба бідноті братися за розум (Донч., І, 1956, 168); Бра́тися за чуби́ — битися. — Хіба він мені брат? — каже було Василь.. Онисько собі не дякує Василеві. Не раз і за чуби бралися (Мирний, II, 117); Бере́ться (бра́лося) на моро́з; Бере́ться (бра́вся) моро́з — починається мороз. Мороз береться,.. вбрав іній дерева (Забіла, Промені, 1951, 129); Бралось на мороз. Під ногами поскрипував сухий, пухкий сніжок.. (Карпати, II, 1954, 181); [І] за холо́дну во́ду не бра́тися див. вода́; Не бере́ться (бра́вся) сон кого — не спиться, не хочеться спати кому-небудь. І не береться сон — ходжу, картаю себе думками, розважаю згадками (Вас., II, 1959, 275); Багач Іван лежав на постелі, і сон його не брався (Стеф., Вибр., 1949, 192); Робо́та не бере́ться кого, рідко — не хочеться працювати, робити кому-небудь. [Микола:] Не береться мене ніяка робота, відійшла охота до життя, до господарства (Фр., IX, 1952, 138); Занедужав Іван, із печі не встає, а Аницю вже й робота не береться (Март., Тв., 1954, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 230.

Братися, беруся, решся, гл.

1) Браться; приниматься. На Гліба-Бориса до хліба берися. Ном. № 451. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Хмари беруться із землі, а більше із води. Чуб. І. 24. Тобі живеться — і на скіпку береться. Тебѣ во всемъ удача. Г. Барв. 312.

2) Идти, направляться, всходить, взбираться, взлѣзать. Як приїду в город, то все берусь почувати в кума. Зміев. у. Раденька вже, як хто навстріч мені береться. МВ. І. 14. Що мені робити? Чи додому, чи до тестя братись. Г. Барв. 211. Хтось за ворітьми почав кашляти, і стало чути, як щось, або старе, або недуже, береться в башті по сходах до віконця. К. Чр. 5. Дід, зігнувшися з холоду, береться на піч. Г. Барв. 160. Недалечко слива була рясна. Дивлюсь, щось береться на неї і трусить. Г. Барв. 361.

3) Набираться. Ой я в бору воду беру, — вода не береться. Мет. 50.

4) Собираться, готовиться. Стріляй швидче, бо вже беруться летіть качки. Н. Вол. у. Мати поседіла, береться йти. Драг. 10. Посиділа я в них та й додому беруся. МВ. ІІ. 24.

5) Приближаться (о времени), подходить, доходить. До сорока гоп вже мені береться. Зміев. у. Вже до двох тисяч років береться, як вони її (правду) затуманюють. К. (О. 1861. II. 229). Бралося вже до півночі. Мир. Пов. II. 55. Уже й пуд обіди береться. Чуб. II. 346.

6) Биться, драться. Пішли ся брати на олов’яне боїще; як тот утяв Покотигорошком, — по кістки; Покотигорошок проклятим як вдарив, — по коліна. Драг. 262.

7) — в ноги. Убѣгать, бѣжать. Береся в ноги і втіче. Вх. Лем. 394.

8) — до чого. а) Браться, приниматься за что, дѣлать какое-либо дѣло. До книжки він береться охочо. К. (О. 1861. І. 310). До французької мови і до музики добре й я бралась, до танців тож. МВ. (О. 1862. ІІІ. 36). Въ томъ же значеніи безъ предлога. Воно гарненьке, не аби яке, і граматки береться. Г. Барв. 482. б) Липнуть, приставать къ чему. Болото береться до коліс. Хотин. у.

9) — з ким. Вступить въ бракъ. Нащо мені женитися? нащо мені братись? Шевч. Любилися, кохалися, чому не беремся? Чуб. V. 97. Коли син женивсь козацький, доня замуж бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягалась. Мкр. Н. 34.

10) — за кого. Приниматься за кого. Нікого й соромитись: нас двоє; що дня вже за мене береться. Г. Барв. 273.

11) — чим. Превращаться во что. Вгорі дуже холодно, як у нас зімою, через що пара та, що йде од землі з теплим воздухом,…. береться маленькими бульбашками. Дещо (4-те вид.), 99.

12) — на силу. Чувствовать себя въ силахъ. Ой коню мій, коню вороний! чи берешся на силу? Млр. л. сб.

13) Береться сварка. Происходить ссора. Між челядю бересі сварка найбільше із за курей та любасів. Шух. І. 35.

14) Не береться сон. Не хочется спать. Хата біла, постіль мила, а сон не береться: чорні брови, біле личко на думці снується. Грин. ІІІ. 220.

14) Мороз береться. Морозить. Береться світом мороз. Конст. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 94.