ПИТАННЯ

ПИТА́ННЯ, я, с.

1. Звертання до кого-небудь, яке потребує відповіді, роз’яснення і т. ін. — Невже пак ви й справді пили з нею чай в гостях? — не втерпіла зацікавлена Галецька, і те питання якось вислизнуло в неї з рота недоброхіть (Н.-Лев., IV, 1956, 293); Ми, збившись у гурт, намагались відповісти Жабі на її запити і самі засипали її питаннями (Досв., Вибр., 1959, 159).

∆ Знак пита́ння — розділовий знак, який застосовується на письмі для вираження запитання, сумніву, вагання. На письмі закінчені висловлювання — фрази відділяються крапкою, знаком оклику, знаком питання (Худ. чит., 1955, 115); * У порівн. Не доходячи до дімочка, стежка вигиналася знаком питання, бо треба було обминути вишню Гурія Андріяновича і розбитий навколо неї квітничок (Сенч., На Бат. горі, 1960, 51); Ритори́чне пита́ння див. ритори́чний.

◊ Заго́стрювати (загостри́ти) пита́ння див. заго́стрювати; Задава́ти (зада́ти) пита́ння див. задава́ти; Підніма́ти (підня́ти) пита́ння див. підніма́ти; Ста́вити пита́ння [ру́ба] див. ста́вити; Що за пита́ння! — цілком зрозуміло; саме так. Чи правда, що простий селянин.. може в Радянському Союзі стати депутатом парламенту? Що за питання! Звичайно, правда! (Гончар, III, 1959, 221).

2. яке, про кого — що. Положення, справа, предмет, які вимагають розв’язання, обговорення, уваги і т. ін. Коли вже зачепили всі питання Про бога й про посмертне проживання, То й я вам думку висловлю свою (Л. Укр., І, 1951, 98); Немало складних питань ставило життя перед колгоспним парторгом день у день (Жур., Дорога.., 1948, 163); Питання про красу в нашому соціалістичному радянському мистецтві треба порушити і про нього слід говорити (Довж., III, 1960, 211); Радити Вам, які саме книжки поперекладати — не почуваюся на силі, бо це питання великої ваги (Коцюб., III, 1956, 121); — О, це питання складне, над ним я саме роздумую в ці дні (Гончар, Тронка, 1963, 118).

Жіно́че пита́ння див. жіно́чий.

◊ Болю́че пита́ння див. болю́чий; Го́стре пита́ння див. го́стрий.

3. чого. Справа або обставина, що стосується чого-небудь або залежить від чогось. Хіть напала мандрувати, Аж молодшає чуття; Годі ум багнітувати Над питаннями життя (Граб., І, 1959, 193); — Визнання нас французами — питання днів. — А що нам з того визнання? Яка користь? (Головко, II, 1957, 483).

Пита́ння життя́ й сме́рті — те, від чого залежить існування. В переляканім захваті, затаївши віддих, дивилася на ту борбу [боротьбу] корчма. Бо то не борба була, а питання життя й смерті. Хтось мав гинути нині (Хотк.. II, 1966, 200).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 367.

Питання, ня, с. Вопросъ. Непевним голосом став Павло на питання росказувати. МВ. (О. 1882. І. 101). Ні…. одказала Мотря, здивувавшись такому питанню. Мир. ХРВ. 17. Ум. Питаннячко. МВ. (О. 1862. .І. 79)

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 154.