СТАВИТИ

Значення ставити це

СТА́ВИТИ, влю, виш; мн. ста́влять; недок., перех.

1. Примушувати кого-небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. — Я вже до школи ходжу. — І в яку ти групу ходиш? — бережно ставить [Данило] дитину на поріг (Стельмах, II, 1962, 72); // Примушувати або просити когось стати де-небудь. Я забігав з оператором спереду, ставав збоку, вискакував на східці і крутив згори, ставив оператора на площадку для вантажу (Ю. Янов., II, 1958, 97); // у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого-небудь стати в якусь позу, позицію. Ставити навколішки.

◊ Ста́вити до му́ру, рідко — те саме, що Ста́вити до сті́нки (під сті́нку) (див. сті́нка). На довгих радісних вітрах Несли тривогу, кров і жах Ми тим, хто нас гнобив віками… Ми їх за днів минулих яд До муру ставили підряд, І залпи ночі протинали… (Сос., І, 1957, 466); Ста́вити до сті́нки (під сті́нку, до стіни́) див. сті́нка, стіна́; Ста́вити на колі́на кого — примушувати когось підкоритися. — Треба ставити бісових панів на коліна, щоб мужики панами ставали (Стельмах, І, 1962, 502); Ста́вити на рушни́к (на рушнику́) кого, заст. — одружувати кого-небудь.

2. Направляти кого-небудь на якусь роботу, пропонувати комусь робити що-небудь (звичайно стоячи). Рабиненко взяв у стеблівського посесора.. підряд ставити робітників на заводи (Н.-Лев., II, 1956, 94); Завела [дружина] однієї: «Йди з флоту та йди. Мільйонну армію демобілізовують, до корисних справ.. ставлять. Чого тобі бовтатися в морі?..» (Логв., Давні рани, 1961, 10); Сортувальної установки у нас не було, і для перебирання картоплі перед закладанням її в бурти довелося ставити щодня тридцять колгоспниць (Хлібороб Укр., 12, 1964, 13); // ким, за кого, рідше на кого, розм. Призначати на якусь посаду, роботу. — Став ти його,каже [попадя], — на дяки!.. — Не приймуть.Приймуть! Я старого проситиму! (Вовчок, Вибр., 1946, 214); Ставити виконробом; Ставити за шофера.

3. Розташовувати кого-небудь у певному місці (для ведення бою, охорони, оборони і т. ін.). [Гелен:] Ти призначи сторожу для пошани. [Кассандра:] Сліпий побитих на сторожу ставить! (Л. Укр., II, 1951, 304); У штабі Данило не вперше пересвідчився, що полк вважають малорегулярним і не ставлять на відповідальні ділянки фронту (Ю. Янов., II, 1958, 233); — Товаришу командир, людей немає. Задавила артилерія.Поранені є? Став поранених! (Довж., І, 1958, 184).

Ста́вити ва́рту (сторо́жу, карау́л і т. ін.) — доручати кому-небудь здійснювати охорону, вартування у певному місці (місцях). Уже ставлять варти дорогами, залягають під пнями, лізуть на смереки. А він буде йти, нічого не підозріваючи, веселий, безпечний (Хотк., II, 1966, 235).

4. розм. Улаштовувати кого-небудь десь для проживання або на ночівлю; розквартировувати. — Сказала громада, як я просила, що у самих жінок, де чоловіка нема, щоб там нікого не ставити? (Кв.-Осн., II, 1956, 440); Бразд виконував княжий загад. Він ставив.. мечників на покорм по хижах і велів давати, поки вони стоять, по барану (Скл., Святослав, 1959, 88).

5. перен. Змушувати кого-небудь опинитися в якомусь становищі, потрапити в якісь умови, обставини. Я лишила Ганкевичу скілька рукописів моїх товаришів з України для видання у Львові.. І не маю ні слова, ні відгуку.. Се мене ставить у дуже прикрий стан супроти товаришів (Л. Укр., V, 1956, 353); // перев. у сполуч. із сл. себе. Поводитися якимсь чином; видавати себе за когось. З тими панками, що йому корились, запобігали його ласки, кланялись йому, Єремія ставив себе запанібрата (Н.-Лев., VII, 1966, 98); // кого, розм. Виставляти кого-небудь кимсь. Не ставити мого батенька брехуном (Сл. Гр.).

◊ Ста́вити по́за зако́ном див. зако́н; Ста́вити себе́ на мі́сце чиє — уявляти себе в таких самих обставинах, у такому самому становищі, як хто-небудь; припускати, що не хтось інший, а ти сам потрапив у певну ситуацію. Балабушиха зачиталася і в думці все ставила себе на місце героїні романа [роману] (Н.-Лев., III, 1956, 216).

6. Надавати чому-небудь вертикального положення; розташовувати, укріпляти щось вертикально. На горах заворушились люде, неначе комашня. Копали окопи, насипали здорові вали, возили цеглу, ставили частоколи (Н.-Лев., VII, 1966, 21); Край села на втовчених, мов камінь, дорогах дядьки ставили дубові чи берестові стовпи, а Мар’ян вбивав їх у землю (Стельмах, І, 1962, 634); — Була така на півдні високовольтна мережа «Дніпроенерго». Може, бачили за Дніпром по степу металеві щогли?.. Коли ми ставили ці щогли, я ще був комсомольцем (Гончар, III, 1959, 280); — Нащо ти, сину, вила в кочерги ставиш? (Головко, II, 1957, 135); А море сказилося! Воно якось люто накидається на «Гетьмана». Підскакує під нього, ставить його цапки (Вишня, І, 1956, 187).

Ста́вити збро́ю (гвинті́вки, рушни́ці) в ко́зла (ко́зли) див. ко́зла.

7. Поміщати куди-небудь, розміщувати десь. — Не знаю, таточку,сказала Галочка, ставивши на мисник то миски, то тарілки (Кв.-Осн., II, 1956, 335); В багатих просторих шатрах ставили столи (Н.-Лев., VII, 1966, 218); Будували кухні, комори, сараї, стайню. Не тільки треба панам десь жити,треба десь челядь містити, провізію складати, коней ставити… (Мирний, II, 1954, 96); Під’їжджає до розсадника загін червоноармійців, руйнує огорожу.. — Стій! Стій! Що ви робите?! — закричав Мічурін..Та ви.. заспокойтеся. Ми розуміємо. Але ж війна. Батарею треба ставити,заспокоював Мічуріна молодий командир (Довж., І, 1958, 456); Ставить [Орися] візочок біля верболозового куща (Тют., Вир, 1964, 127); Над урвищем зберігся чималий клапоть цілини,буде намети де ставити (Гончар, Бригантина, 1973, 128); Ставить [Докія] ногу на верхній щабель, проворно, по-дівочому спускається на тік (Стельмах, II, 1962, 404) // Подавати на стіл (страви, напої і т. ін.). — Тягніть Петра на вечерю, Любії дівчата, Ставте на стіл ви тетерю Та ріжте курчата! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 142); Ставлячи вечерю на стіл, мати помітила краєм ока, як загорілись у нього очі на гарячу страву (Гончар, II, 1959, 159); // розм. Пригощати, частувати (звичайно алкогольними напоями). Тепер в шинку людей повнісінько.. Визволені ставлять горілку родичам та новобранцям (Л. Укр., III, 1952, 561); — Став лишень нам око вина та вари мамалигу,каже Хаброня (Н.-Лев., III, 1956, 254); Хома помалу одходив.. — Ха-ха! Ну, ставиш пиво? (Коцюб., II, 1955, 36).

Ста́вити могори́ч (могорича́) кому — частувати кого-небудь вином, горілкою (за послугу, допомогу і т. ін.). — Ну, що? Будемо сватами, чи з гарбузами додому підеш? — жартує Шкапонд..А тепер, як годиться, став могорич (Стельмах, І, 1962, 257); Був такий звичай. Коли молодий парубчак виходить уперше на вулицю — ставить старшим могорича (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 96); Ста́вити обі́д див. обі́д.

◊ Ста́вити на про́бу див. про́ба; Ста́вити одно́го про́ти (супро́ти) дру́гого — настроювати вороже одного до іншого. — Я ще почну одного супротив другого ставити і за своє право людську кров точити! (П. Куліш, Вибр., 1969, 188); Ста́вити па́лиці (па́лицю i т. ін.) в коле́са (в ко́лесо) див. ко́лесо; Ста́вити пе́ред (попере́д) очи́ма що — викликати щось в уяві. Ти якось вмієш так листи писати, що мов перед очима все ставиш, а от я так не вмію і через те з моїх листів рідко хто задоволений (Л. Укр., V, 1956, 385); Ставить [пісня] поперед очима тихії села, степи безкраїї (Вовчок, VI, 1956, 342).

8. Поміщати на вогонь, жар, готуючи для споживання (про їжу, напої). Газдиня вже вчиняє паску.. А як пора уже ставити паску у піч, виходить газда з хати,то він має не пускати нікого: докив [доки] паска в печі, нікому не вільно входити (Хотк., II, 1966, 37); Ставити чай; // Учиняти тісто (для хліба, пирогів, млинців і т. ін.). Тут йому треба було двір промітати.. або побігти до сусіди Меласі позичити трохи дріжджів, бо хазяйка заходилася ставити пироги (Вовчок, І, 1955, 296).

Ста́вити самова́р (самова́ра) — розпалювати вогонь у наповненому водою самоварі. Дівчина пішла з двору.. Галя тим часом у кухні ставила самовар (Мирний, І, 1949, 375); Гриша Козир.. подав пропозицію ставити самовара (Ю. Янов., II, 1954, 105).

9. у сполуч. із деякими присл. та ім. з прийм. Надавати чому-небудь певного положення (за знач. відповідного присл. або ім.). Витягала [курка] коротку шию, ставила боком кругленьке око, здіймала лапку і чекала (Коцюб., II, 1955, 273); Оксен сердито брьохався через калюжі, Дорош же йшов, підібравши по-жіночому шинелю, обережно ставив маленькі хромові чобітки, де сухіше, мабуть, боявся промочити ноги (Тют., Вир, 1964, 102); Товариші вже ставили зброю на запобіжники (Гончар, III, 1959, 438); Ставити ногу на носок.

10. Навчати правильно володіти чим-небудь (голосом, диханням і т. ін.). Ставити голос; Ставити дихання; Ставити руку музикантові-початківцю.

11. Установлювати що-небудь для роботи, для виконання своїх функцій. — Як по-моєму, то треба більше уніфікувати машини, виготовляти необхідні вузли, які б легко можна було ставити замість спрацьованих (Цюпа, Краяни, 1971, 199); Мотор на човен ставить [браконьєр] таких сил, щоб інспектор його не догнав (Гончар, Бригантина, 1973, 170); До схід сонця ставлю верші (Стельмах, Жито.., 1954, 149); Йоньки дома не було, пішов ставити ятері на Ташань (Тют., Вир, 1964, 453); Ставити телефон; Ставити парове опалення; // Пришивати, прибивати і т. ін. до чого-небудь під час виготовлення або ремонту. Ставити латку; Ставити набійку; // Накладати, прикладати до якої-небудь частини тіла з лікувальною метою. Павло приймав їх, робив перев’язки, ставив шини, бинтував рани (Кучер, Голод, 1961, 430); Під час сильної простуди.. ставлять банки (Лікар. рослини… 1958, 68).

Ста́вити годи́нника — пересувати стрілки годинника так, щоб вони показували правильний час; Ста́вити на відгоді́влю, с. г. — переводити на режим посиленого годування з метою збільшення живої ваги. Серпневий — вересневий приплід відокремлюємо від маток у жовтні — листопаді. Ставимо їх на відгодівлю і до травня годуємо соковитими та концентрованими кормами (Колг. Укр., 11, 1956, 22); Ста́вити пласти́нку (платі́вку) — класти пластинку на диск радіоли, патефона і т. ін. для програвання. Пластинка докрутилася до кінця. Але нову Марина не ставила (Грим., Незакінч. роман, 1962, 56); Ста́вити пло́мбу — заліплювати пломбою дупло в зубі; Ста́вити сві́чку — відповідно до церковного обряду ліпити, прикріплювати запалену свічку перед образом святого. На свічку богу заробляла [мати]; Поклони тяжкії б’ючи, Пречистій ставила, молила, Щоб доля добрая любила її дитину… (Шевч., II, 1953, 110); Матушка Прохіра була мов на власних іменинах. Вона вешталась по церкві не з меншою повагою, як паламар, що ставив свічки (Коцюб., І, 1955, 275).

12. Наносити що-небудь на поверхню чогось (візерунок, зарубку, пляму і т. ін.). Покине [Оксана] гребінь, та за рушник, що мати вишива їй же на придане, і почне такі ж квітки ставити, як і мати (Кв.-Осн., II, 1956, 424); Ставити пляму; // Зображувати на папері, писати що-небудь. Гуща скінчив. Народ підходив довго, і довго важкі робучі руки грамузляли [виводили] кривульки або ставили хрест, щоб було міцно (Коцюб., II, 1955, 83); Розіклавши папери, Таня почала їх уважно перечитувати й ставити на кожному з них свої помітки (Епік, Тв., 1958, 464); Ставити візу; Ставити дату; // Записувати оцінку в журнал, залікову книжку і т. ін. Аркадій Валеріанович ще раз перечитує листа, помічає в ньому помилки на «ять», червоним олівцем жирно підкреслює їх і ставить внизу оцінку — двійку (Стельмах, І, 1962, 392); Вчителька сказала: — Сядь. Написано чудово. Тобі я першій ставлю «п’ять» в найперший день учбовий! (Забіла, У.. світ, 1960, 8); // Відмічати, реєструвати присутність, прибуття кого-небудь. Ставлю явку на біржі праці… Й знов вертаюсь у свій куток (Плужник, Вибр., 1966, 107).

Ста́вити печа́тку — притискуючи печатку до паперу, сургучу, робити відбиток; печаткою засвідчувати чинність якогось документа; Ста́вити [свій] пі́дпис: а) розписуватися. Він ставить підпис під статтею, підіймає голову (Стельмах, II, 1962, 280); б) підписуватися під якимсь документом на знак цілковитої згоди й схвалення. Ставити підписи під відозвою Всесвітньої Ради Миру; Ста́вити синя́ки — бити кого-небудь до синців. [Мирон:] Вашому брату синяків мало ставлять, більше нам перепадає, як завжди (Корн., II, 1955, 18).

Кра́пку ста́вити див. кра́пка; Ста́вити знак рі́вності див. знак; Ста́вити кра́пку (кра́пки) над «і» див. і1;Ста́вити хрест (хреста́) на кому-чому, рідко над ким — чим: а) переставати покладати надії на когось, щось; б) переставати робити що-небудь, займатися чимсь, думати, згадувати про щось. Порфирові стало тоскно на душі. Піти б у школу та сказати: — Ось я вернувся й на минулому ставлю хрест! (Гончар, Бригантина, 1973, 88).

13. Будувати, споруджувати що-небудь. Загадав [Єремія] копати землянки, ставити довгі курені для нежонатих військових (Н.-Лев., VII, 1966, 21); На батьківській садибі ніде другу хату ставити (Головко, ІІ, 1957, 517); — Треба лагодити дах, треба сіно косити, клуню ставити (Тулуб, Людолови, І, 1957, 37); Під дружний регіт бригада перейшла далі ставити нову дерев’яну стіну [в котловані] (Хижняк, Килимок, 1961, 16); — Відвага мед п’є,таки не втримався Порфир.. Буває ж така, що їй пам’ятники ставлять (Гончар, Бригантина, 1973, 108); Ставити піч; * Образно. На заході сонце невтомно зводило свої величезні сяючі будови, ставило із золотих хмар золоті міста з вежами (Гончар, III, 1959, 306).

14. У сполуч. із деякими ім. у знах. в. з прийм. в означає: створювати для кого-, чого-небудь становище, умови, стан, виражені відповідним іменником. Колективи вугільних підприємств.. запропонували рівень окладів ставити в залежність від досягнення і перевищення проектної потужності (Ком. Укр., 12, 1965, 33); // У сполуч. із деякими ім. з прийм. в, під, перед означає: виконувати дію за знач. відповідного іменника. Ставити під контроль.

Ста́вити пе́ред фа́ктом див. факт; Ста́вити під загро́зу — наражати на небезпеку. — Треба відправити хлопця в тил. Ми не маємо права ставити під загрозу життя дитини (Багмут, Щасл. день.., 1951, 58); Ста́вити під су́мнів (су́мніви) див. су́мнів; Ста́вити під уда́р (уда́ри) див. удар.

15. перев. у сполуч. із сл. високо, вище, низько і т. ін., перен. Розцінювати, розглядати з певного погляду, визначати певним чином своє ставлення до кого-, чого-небудь. [Гострохвостий:] Я вчених людей і вас, Євфросино Сидоровно, ставлю без міри високо (Н.-Лев., IX, 1967, 236); Франко дуже високо ставить Сковороду, вважаючи його, по суті, зачинателем нового періоду культури й літератури народу України східних та західних областей, як в XVIII, так і в XIX століттях (Рад. літ-во, 9, 1966, 28); В усьому вона ставила його вище себе, в його вмінні, в роботі, в здібностях (Гончар, Тронка, 1963, 225); Я не ложу огудки [не гуджу] на другі справи і не ставлю їх нижче цієї (Мирний, V, 1955, 358); // у сполуч. із деякими ім., перев. з прийм. Визнавати чим-небудь, оцінювати, кваліфікувати як щось (за знач. відповідного ім.). Ставити в заслугу; Ставити за обов’язок.

◊ Ста́вити в дурни́цю що — вважати щось не вартим уваги. — Я ставлю річ твою в дурницю (Котл., І, 1952, 293); Ста́вити взірце́м (за взіре́ць) кого, що — те саме, що Ста́вити за (у) при́клад (див. приклад1). Перевіряючи мінометників.., Ясногорська щоразу дивувалась, які вони всі чепурні, охайні. Ставила їх взірцем для решти підрозділів (Гончар, ІІІ, 1959, 199); Ста́вити в (на) одну́ лі́нію див. лі́нія; Ста́вити в [оди́н] ряд див. ряд; Ста́вити за (у) при́клад див. при́клад1; Ста́вити за скот (скоті́в) див. скот: Ста́вити над усіма́ — дуже цінувати, вважати найкращим. — Вбив ти, Василю, душу в мені. Над усіма ставила тебе, а ти… виходить, баламут і вертихвіст, як і всі ви… (Грим., Незакінч. роман, 1962, 18); Ста́вити на карб див. карб; Ста́вити на оди́н п’єдеста́л кого — те саме, що Ста́вити на одну́ до́шку (див. до́шка). — Гріх тобі аристократа і баришника ставити на один п’єдестал. І, пробач, твоя поведінка часто дивує мене (Стельмах, І, 1962, 286); Ста́вити на одну́ до́шку див. до́шка; Ста́вити на пе́рше мі́сце (на пе́ршому мі́сці) кого, що — дуже цінувати когось, щось, вважати найкращим, найважливішим. За командира роти Багіров піклувався далеко більше, ніж за самого себе, ставив на першому місці його, командирову честь, бо то була честь роти (Гончар, III, 1959, 189); Ста́вити на пе́рший план кого, що — вважати когось, щось найголовнішим, найважливішим. Сам Довженко на перший план ставив письменницьку працю, вважав її своїм покликанням (Рад. літ-во, 10, 1969, 73); Ста́вити по́руч (по́ряд) див. по́руч, по́ряд1; Ста́вити собі́ мето́ю (за мету́) див. мета́.

16. В азартних іграх — вносити певну ставку (у 4 знач.). Дорослі ж грають, декотрі вже позичають один в одного, ставлять до останнього — чому ж йому не можна? Гра втягувала його, як таємнича прірва (Гончар, І, 1959, 46); // Пропонувати, вносити як заклад (при суперечці, парі). — А де Григор? — запитали ми в один голос. — Заховався у Матея Лисого, — ..сказав Микита Дудка. — Або ти знаєш? — не вірив Василь. — Складаний ножик ставлю, коли брешу! (Панч, Гарні хлопці, 1959, 30); // на кого. Розраховувати на кого-небудь, бути певним у чиїйсь перемозі, силі і т. ін. — Поки Сомко був Сомком, я ставив на його сміливо, а тепер мене якийсь острах бере… (П. Куліш, Вибр., 1969, 184).

◊ Ста́вити на ка́рту див. ка́рта; Ста́вити на кін див. кін; Ста́вити ста́вку на що — те саме, що Роби́ти ста́вку (див. роби́ти).

17. перев. у сполуч. із сл. справа, робота і т. ін. Налагоджувати, організовувати. Він якось так ставив діло хитро та мудро, що сусідні дідичі давали йому по кілька десятин поля на один рік або й на два роки (Н.-Лев., IV, 1956, 45); // Уводити в дію, робити діючим. З колгоспної кузні лине дзвін молота. То старий Ївженко ставить до ладу п’яту лобогрійку (Вол., Сади.., 1950, 11); // Здійснювати що-небудь.

Ста́вити діа́гноз — визначати характер захворювання. Бицик.. мав неабиякі здібності ставити діагноз (Донч., VI, 1957, 9); Ста́вити до́слід — здійснювати наукове дослідження якого-небудь явища в його конкретному вияві у певних, спеціально створених умовах. Борис Романович і його колеги ставили досліди вечорами, засиджуючись до світанку (Наука.., 7, 1967, 18); Ста́вити реко́рд див. реко́рд.

◊ Ста́вити на ре́йки див. ре́йка; Ста́вити на широ́ку но́гу див. широ́кий.

18. Показувати на сцені виставу, здійснювати режисерську підготовку спектаклю, кінофільму, танцю і т. ін. Коли її [п’єсу «Лимерівна»] дозволили ставити, то тілько дякуючи Вашим турботам про се (Мирний, V, 1955, 370); Художник Сев — мій перший друг. Прийшовши режисером до кіно, він поставив невеличку комедію (Ю. Янов., II, 1958, 37); — Що ж ви ставите? — поцікавився Данько. — «Наталку Полтавку» найчастіше, а недавно «Марата» ставили, — розповідала сестра (Гончар, II, 1959, 147); Лише після Великої Жовтневої соціалістичної революції на Україні почали ставити балетні спектаклі, в яких органічно злито класичне хореографічне мистецтво з українським танцювальним фольклором (Укр. нар. танці, 1969, 28).

19. перен. Створювати, викликати (труднощі, перешкоди і т. ін.). Лишили [опришки] звичайні форми життя, аби бути вільними в усім, аби не ставити перепон бажанням (Хотк., II, 1966, 159); Погода ніби навмисне стримувала темпи, ставила перешкоди (Трубл., І, 1955, 110).

◊ Ста́вити о́пір див. о́пір; Ста́вити підні́жку див. підні́жка; Ста́вити стіну́ див. стіна́.

20. Пропонувати що-небудь для прийняття, виконання; висловлювати певні вимоги, побажання і т. ін. Як російська, так і європейська критика усе частіше звертає своє око на наше письменство, ставить йому свої вимоги (Коцюб., III, 1956, 239); Які б завдання не ставила партія, комсомол з ентузіазмом молодості бореться за їх розв’язання (Матер. ХХV з. КПРС, 1976, 94); Коли.. у когось не було чого дати, Сварг і не вимагав, а лише ставив умову: тепер він кує лемеші, серпи, прийде час — і йому допоможуть, одроблять (Скл., Святослав, 1959, 95); Торкаючись питання фольклору в минулому і сучасному, вчені ставлять і вирішують проблеми художньої творчості трудящих мас, її зв’язків і співвідношення з індивідуальним, професіональним мистецтвом видатних митців слова (Вітч., 5, 1956, 161).

Ста́вити запита́ння кому — запитувати кого-небудь про щось. — Скажіть, ви на острові Паски були?.. — Капітан сміється, а Ліна Яцуба, не зводячи з нього серйозних очей, ставить йому своє запитання (Гончар, Тронка, 1963, 148); Ця доросла людина, Михайло, в момент, коли йому ставлять несподіване запитання, якого він сам не може розв’язати, ніяковіє (Досв., Вибр., 1959, 46); Ста́вити на вид кому — зауважувати кому-небудь; Ставити на голосування — пропонувати вирішувати що-небудь голосуванням. Пояснення голови не всіх у залі задовольнило. Довелось ставити на голосування: хто за те, щоб пояснення полуботківців вважати за задовільне (Головко, II, 1957, 522); Ста́вити на збо́ри (бюро́ і т. ін.) що — пропонувати обговорювати що-небудь на зборах, бюро і т. ін. — Надто розійшовся наш відставник, — досадливо думає Лукія, — треба ставити на бюро та пояснити йому, що часи сваволі минулись! (Гончар, Тронка, 1963, 90); Ста́вити пита́ння: а) те саме, що Ста́вити запита́ння. Не буду тобі одповідати на деякі питання, які ставиш в останніх листах (Коцюб., III, 1956, 429); На сьогодні були задані задачі на проценти, але в лейтенанта взагалі була звичка ставити такі питання, що зразу і не зрозумієш, до чого вони (Багмут, Щасл. день.., 1951, 11); б) те саме, що Пору́шувати пита́ння (див. пору́шувати); в) розглядати якимсь чином. Думаю, що зовсім нема чого ставити питання про перемогу того чи іншого діалекту, адже літературна мова мусить витворитись з усіх діалектів, без жадного насильства, сварки й колотнечі (Л. Укр., V, 1956, 126).

◊ Ста́вити пита́ння ребро́м див. ребро́; Ста́вити пита́ння ру́ба див. ру́ба.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 629.

Ставити, влю, виш, гл.

1) Ставить, уставлять.

2) Строить. На льоду дурний хату ставить. Ном. № 6671. Треба ставити дзвіницю посеред села. Ном. № 13751.

3) — на о́чі. Давать очную ставку.

4) — чим. Выставлять чѣмъ. Не ставити мого батенька брехуном. Чуб. II. 18.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 194.

ставити Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
to putставить

ставити Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
stavytystavytystavyty

ставити Рід - дієслово, недоконаний вид

ставити Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаставлюставимо
2 особаставишставите
3 особаставитьставлять
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаставитимуставитимемо
2 особаставитимешставитимете
3 особаставитиместавитимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідставивставили
Жіночий рідставила
Середній рідставило
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа ставмо
2 особаставставте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часставлячи
Минулий часставивши

ставити Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
734

ставити в англійській розкладці - cnfdbnb

Цитати української літератури з використанням слова ставити

"— «Ставити тепер нашому письменникові такі абстрактно-європейські вимоги — вибачте, але це значить недооцінювати соціально-побутових можливостей і вимог нашої доби"Хвильовий Микола - Думки проти течії

"Цього не було досить, моє почуття невдоволення примхливо розросталося, дома, а також на роботі, я весь час про це думав, хотілося щось "виясняти", ставити спротив, творити опозицію"Самчук Улас Олексійович - На твердій землі

"Тому-то ставити його на двигун не можна"Чабанівський Михайло Іванович - «Акванавти» або «Золота жила»

"Мовляв, якби не вiн, проти цивiлiзацiу двоголових не варто було ставити й холодного попелу з його люльки"Ячейкин Юрий - Спалах понадновот зiрки

"— Ну та й дуріють же оці хлопчиська! Чисто неначе кошенята, — промовила Софія Леонівна й кинулась піднімать та ставити улики на місця."Нечуй-Левицький Іван Семенович - На гастролях в Микитянах

"Але хто ж скаже, що сі прикмети культури сутні? Не можна вважати уміння будувати хати та храми, ставити твердині та насипати вали чи виливати гармати за сутя культури, за саму орудуючу силу культурну"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Українство на літературних позвах з Московщиною

"На тій нараді Павленко видався мені таким немічним та безрадним дідусем, що я не міг з дива вийти, як таку слабовиту людину можна ставити на таке важне становище"Чайковський Андрій Якович - Чорні рядки

"А не радити менi i, тим бiльше, не ставити своїх умов"Владко Владимир - Сивий Капiтан

"Але не личить одразу ставити напоказ своє захоплення."Самчук Улас Олексійович - Марія