ЗАГОСТРЮВАТИ

ЗАГО́СТРЮВАТИ, юю, юєш і рідше ЗАГОСТРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАГОСТРИ́ТИ, гострю́, го́стриш, док., перех.

1. Робити гострим кінець, край чого-небудь. Загострювати інструменти слід лише на справному верстаті, що має захисний кожух і прозорий екран (Слюс. інстр.., 1959, 11); Загострює [писар] нове перо (Тулуб, Людолови, II, 1957, 221); // Робити тоншим, вужчим, більш кутастим (риси обличчя). Смерть загострила вилиці на обличчі лісоруба, і воно стало суворим (Скл., Карпати, II, 1954, 173).

2. перен. Робити більш витонченим, чутливішим, сприйнятливішим до чого-небудь (органи чуття і т. ін.). Встала [Марія], пішла навпомацки.., загостривши слух, почала відкривати двері до сіней (Вільде, Опов., 1954, 15); Гучна слава великого поета й художника не зробила Шевченка глухим до страждань народних, вона ще більше загострила його слух і зір (Слово про Кобзаря, 1961, 60).

3. перен. Збуджувати, посилювати. Минаючи вікно кухні, Безбородько заздалегідь виробляв собі «нюхове передчуття» того, що буде на вечерю. Ця невинна.. гра загострювала апетит (Вільде, Сестри.., 1958, 286); Буває, що дрібниця нам Удвічі загостряє болі (Рильський, Поеми, 1957, 175); Випадок з Сухопарою був неприємний і болючий, та ще дужче загострив у Ніни цікавість до педагогічної роботи (Донч., V, 1957, 450).

Заго́стрювати (загостри́ти) пита́ння — підкреслювати питання, наголошуючи на ньому. Програма Комуністичної партії Радянського Союзу загострює питання про естетичне виховання всіх трудящих, про формування в народі високих художніх смаків (Мист.. 5, 1961, 12); Заго́стрювати (загостри́ти) ува́гу — підвищувати або зосереджувати увагу. — От саме на цьому, як здається мені, і мусила Супрун загострити нашу увагу (Головко, II, 1957, 463).

4. перен. Робити більш напруженим, нестерпним, непримиренним. Він збирався поговорити з Каргатом на досить дражливу тему. А загострювати взаємини з цим надто бистрим на прикре слово молодиком не хотілось (Шовк., Інженери, 1956, 137); Війна, безперечно, породила найрізкішу кризу і загострила бідування мас неймовірно (Ленін, 21, 1950, 273); Загострити класові суперечності.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 88.

Заго́стрювати, рюю, єш, сов. в. загостри́ти, рю́, риш, гл. Заостривать, заострить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 29.