РОБОТА

РОБО́ТА, и, ж.

1. Дія за знач. роби́ти 1-3, 7, 8. Розвернулося весілля. Музикам робота і підковам (Шевч., І, 1963, 317); В саду кипіла робота — чистили алеї, пушили грядки (Досв., Вибр., 1959, 368); Зараз я монтую цей документальний фільм, після чого почну роботу над сценарієм за повістю Гоголя «Тарас Бульба» (Довж., І, 1958, 27); Аби танцювати умів, а роботи й лихо навчить (Номис, 1864, № 12478); Рустем хоч молодший, мав вплив на свого товариша, той його слухав та мало-помалу втягався у роботу гуртка (Коцюб., II, 1955, 136); Напружена робота серця заповнила собою всю істоту болем (Еллан, II, 1958, 10); Робота ріки ніколи не припиняється. Заглиблюється і розширюється її долина (Фіз. геогр., 5, 1956, 113).

◊ Бра́ти в робо́ту див. бра́ти; Вхо́дити (увійти́) в робо́ту — призвичаюватися, звикати до своїх обов’язків. — Але мені так хочеться, щоб Докія ланковою зосталася. Вона сама, як то кажуть, у роботу увійшла, до справжнього діла дорвалася… (Кучер, Трудна любов, 1960, 287); Лежа́ча робо́та див. лежа́чий; Мо́кра робо́та див. мо́крий; Па́нська робо́та див. па́нський.

2. Чиєсь виконання чого-небудь, чийсь труд. В другому кутку ліжко. Добре, дубове, панське. Столяр два карбованці взяв за одну роботу (Мирний, IV, 1955, 125); — Від Крикливої балки і до Вишневого — все його скибки [від кавуна] валяються. — А звідки ти знаєш, що то його, а не чиїсь інші? — У нього зуби рідкі, як на пилці, — прооре ними, відразу видно, чия робота (Тют., Вир, 1964, 34).

◊ Чиє́ї робо́ти що — хтось виготував що-небудь. — Мені приємно подарувати вам цю різьблену шафу моєї роботи (Довж., І, 1958, 488); Моряки подарували щасливим батькам гарненьку поліровану колиску роботи корабельного тесляра (Тулуб, В степу.., 1964, 343).

3. тільки мн., з означ. Та чи інша діяльність щодо виготовлення, створення, обробки чого-небудь. Усі, хто тільки міг працювати, поїхали десь на земляні роботи, щоб ровами загородити шлях ворожим танкам (Панч, В дорозі, 1959, 109); В нашій країні з допомогою вибухових робіт прискорюється спорудження гідростанцій, прокладання судноплавних і зрошувальних каналів, тунелів на трасах нових залізниць тощо (Наука.., 7, 1955, 12); // Місце, де відбувається така діяльність. — Тільки що передали з району, щоб усі розходилися по роботах (Тют., Вир, 1964, 259); // Примусова праця як метод покарання, впливу на засуджених. — Але ж власна жінка посвідчила, що він хотів убити пана. А за це знаєте що? — Ні, не знаємо. — Каторжні роботи (Стельмах, І, 1962, 448).

4. Коло занять, обов’язків, те, чим зайнятий хто-небудь; справа, діло. Я не бачу користі з того, якби Вас навіть вибрали у Бродах, — що з того? Хіба Ваша робота там? (Л. Укр., V, 1956, 146); — Те, що ви солдата жалієте, це добре. Командир — батько своїм бійцям і мусить їх жаліти. Але те, що їхню роботу ви хочете перевалити на свої плечі, — це вже погано (Гончар, III, 1959, 310); Наукова робота вимагає від людини, всіх її думок і почуттів (Шовк., Інженери, 1948, 199).

◊ Гори́ть робо́та в рука́х (під рука́ми) див. горі́ти; Єги́петська робо́та див. єги́петський.

5. Праця, заняття, служба на якому-небудь підприємстві, в якійсь установі як засіб існування, джерело заробітку. Взяв я в хазяїна.. шістдесят карбованців і подався… не додому, а в Миколаїв, де, як раяли люди, можна знайти роботу на осінь і на зиму (Коцюб., І, 1955, 142); Заради нього кинула [Фросина] роботу в економії, щоб не залицялось Чорне Сало (Стельмах, І, 1962, 167); Вишнівчани працювали нехотя, по неділях і по релігійних святах на роботу не виходили (Тют., Вир, 1964, 173).

◊ Става́ти (ста́ти) на робо́ту — влаштовуватися працювати у кого-небудь, десь. Через неї не можна мені ніде на роботу стати (Н.-Лев., III, 1956, 254); Шура стала на роботу в один з мінських госпіталів (Гончар, III, 1959, 175).

6. Те, що підлягає виконанню, здійсненню. Панської роботи не переробиш (Укр.. присл.., 1963, 84); — Так у мене ж нема зараз підходящої роботи, — крутить в руках якогось папірця Шкаварлига. — Клепку ми зараз не тешемо, ліс не чистимо, стоси не складаємо (Стельмах, II, 1962, 278); — В район мене викликають, — гасячи посмішку, відповів Дорош. — Чого це їм припекло? Зараз роботи по горло (Тют., Вир, 1964, 193); // Заходи для виконання, здійснення чого-небудь. Люди не хотіли одрізнятися од інших своїх сусідів, і багато треба було роботи, щоб спинить рух (Коцюб., II, 1955, 80); // Те, над чим працює хто-небудь; предмет праці. Як горох, посипалися вони [сльози] в неї з очей та так і впали на роботу у п’яльцях (Мирний, IV, 1955, 341); В бункері він одразу побачив Ференца. Художник працював, сидячи в самій сорочці.. — На оклик лейтенанта Ференц відклав роботу і шанобливо встав, вітаючись (Гончар, III, 1959, 268).

∆ Викона́вець робі́т див. викона́вець.

◊ Задава́ти (зада́ти) робо́ти див. задава́ти; Ма́ти робо́ту з ким — чим — морочитись, клопотатися з ким-, чим-небудь. Дидона ж мала раз роботу, Як з ним побігла на охоту, Та грім загнав їх в темний льох… (Котл., І, 1952, 78); Робо́та лежи́ть див. лежа́ти; Робо́та не бере́ться див. бра́тися; Роздава́ти (розда́ти) робо́ту див. роздава́ти¹.

7. з означ. Спосіб, манера, стиль виконання, виготовлення чого-небудь. На покутті стояли образи в срібних шатах.. У тому ж таки кутку стіл столярної роботи (Мирний, І, 1949, 339); От крісла місцевої продукції. Солідність роботи їх, без сумніву, була понад всяку конкуренцію: вже висиділо на них п’ять поколінь і ще п’ятнадцять висидить (Хотк., II, 1966, 59); Аркадій Валеріанович від дзеркала прямує до столу, сердито націлює перо у важкий каламар флорентійської роботи (Стельмах, Хліб.., 1959, 292).

8. Продукт чиєїсь праці; виріб, твір. Хазяїн поніс роботу пошиту, хазяйка пішла до сусіди посидіти, попоговорити (Вовчок, І, 1955, 296); Розплющив очі заспані — над головою кульки блискучі ліжка, від стіни килим і черевичок голубий із жовтим, гарусний, — Лізина робота (Головко, II, 1957, 42); За два дні Василь Васильович повертав учням роботу по літературі (Донч., Вибр., 1948, 137); «Звенигора» в моїй свідомості відклалася як одна з найцікавіших робіт. Я зробив її якось одним духом — за сто днів (Довж., І, 1958, 22).

9. фіз. Кількісна характеристика перетворення будь-якого виду енергії на інші види її.

∆ Робо́та ви́ходу — найменша енергія, необхідна для видалення електрона з твердого тіла або рідини у вакуум. Для видалення електрона з металу треба виконати деяку роботу по перемаганню сил, що втягують електрон у метал. Величина цієї роботи має назву роботи виходу (Курс фізики, III, 1956, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 587.

Робота, ти, ж.

1) Работа, трудъ, дѣло, занятіе. Яка плата, така й робота. Ном. Субота не робота — помий, помаж та й спати ляж. Ном. 542. Цілісінький день у роботі. МВ. І. 26.

2) Издѣліе, произведете, работа. По роботі пізнати майстра. Ном. № 7338.

3) соб. Работники. Одчиняй, пане, ворота, їде твоя робота. Ном. № 10000. Ум. Робітка, робітонька, робіточка. Грин. III. 400, 393.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 26.