МОРСЬКИЙ

МОРСЬКИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до мо́ре 1, 2. Сидить вона в лузі над водою, умивається сльозою. Промиває карі очі морською водою (Чуб., V, 1874, 320); Здоров будь, Пушкін мій, землі орган могучий! І ти, морська глибінь, і ви, одеські тучі! (Тич., І, 1957, 97); Машина мчить краєм степу, звідки на всю широчінь видно морську затоку (Гончар, Тронка, 1963, 85); // Який є, буває над морем, біля моря. Микола поздоровшав на чистому морському повітрі й покращав (Н.-Лев., II, 1956, 230); Хотілось щось пережити, сильне і гарне, мов морська буря, подих весни (Коцюб., II, 1955, 284); // Який відбувається, здійснюється на морі, морем. То ж, бачиш, морська подоріж корисна мені не тільки сама по собі.., а ще й тим, що скорочує час їзди залізницею (Л. Укр., V, 1956, 408); // Який живе або росте в морі. В лимані ловилась риба більше дністрова, річана або ставна, ніж морська (Н.-Лев., II, 1956, 223); Морська рослина; //Уживається як складова частина деяких зоологічних, ботанічних та ін. назв. Морська ластівка; Морська цибуля.

∆ Морська́ зі́рка див. зі́рка; Мо́рська капу́ста див. капу́ста; Мо́рська коро́ва див. коро́ва; Мо́рська сви́нка див. сви́нка; Мо́рська свиня́ дав. свиня́; Морськи́й вовк див. вовк; Морськи́й їжа́к див. їжа́к; Морськи́й кіт див. кіт; Морськи́й клі́мат — вологий клімат без різких коливань температури, характерний для приморських країн та островів. Клімат, у якому немає різких відмінностей між температурою зими та літа, де часто стоїть хмарна погода й випадає багато опадів, називається морським (Фіз. геогр., 5, 1956, 97); Морськи́й ко́ник див. ко́ник; Морськи́й лев див. лев¹.

2. Пов’язаний із плаванням на морі або військовим флотом. Благословен мечів ясних Огонь, отчизни охорона, Іржання коней бойових. Морських походів даль солона (Рильський, І, 1956, 256); Сажнєву, який ніколи досі не бачив "живого корабля", доводилося не тільки виконувати всі роботи, але ще й вивчати морську справу (Ткач, Крута хвиля, 1954, 88); — Я пройшов в морській піхоті Усю землю нашу двічі (Нагн., Пісня.., 1949, 52); // Якого використовують у мореплавстві. Морський бінокль; Морський канат; // Признач. для плавання морем. Морський флот; // Признач. для моряків. Морський одяг.

∆ Морська́ хворо́ба — хворобливий стан, що виникає внаслідок гойдання судна й супроводжується запамороченням, нудотою, головним болем і т. ін. Розказували мені, що ніби на якомусь пароході [пароплаві] кругового рейсу умерло двоє людей від морської хвороби (Л. Укр., V, 1956, 219); Гойдало. Моряки не помічали хитанини, бо "звикли до неї з колиски", а Макшеєв зблід, потім став зовсім зелений і зник, заховався в каюту, відчуваючи приступ морської хвороби (Тулуб, В степу.., 1964, 265); Морськи́й ву́зол див. ву́зол¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 806.

I. Морськи́й, а́, е́

1) Морской. Промиває карі очі морською водою. Чуб. V. 320.

2) Морська свиня. Дельфинъ. Там страшно борсався дельфин, чи морська свиня. Левиц. І.

3) Морське залізо. Магнитъ.

II. Морськи́й, а́, е́ Хлесткій (о вѣтвяхъ дерева). Морське дерево.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 446.