ВУЗОЛ

ВУ́ЗОЛ ¹, зла́, ч. 1. Місце, де зв’язані кінці чого-небудь; петля, затягнута на мотузкові, линві і т. ін. Дратований шнур, та ще й вузлами понав’язуваний, де діткнувся тіла, то мов ножем! (Фр., II, 1950, 16); Він щоранку старанно вив’язував вузол скромної краватки (Рибак, Час.., 1960, 40).

∆ Морськи́й ву́зол — загальна назва різних петель і способів зав’язування линв. Одних морських вузлів було безліч, і моряк повинен не тільки знати назву кожного, але й сам мусить уміти швидко в’язати ці вузли (Донч., III, 1956, 206).

2. перен. Складне сплетіння, з’єднання чого-небудь; збіг якихось обставин. Саїд відчував, що от-от голова йому трісне від такого божевільного повороту справи.. Кортить якимсь рішучим ударом розрубати цей вузол назавжди (Ле, Міжгір’я, 1953, 88); Антін сам шукав кінця в заплутаному вузлі ідей і поглядів. Він знайомився з програмами численних партій, товариств (Іваничук, На краю.., 1960, 28); Вузол суперечностей.

◊ Горді́їв ву́зол; Розру́бувати (розруба́ти) горді́їв ву́зол див. горді́їв ву́зол; Розплу́тати ву́зол (вузла́) — з’ясувати певне питання. Це справді вигадка не зла: Вона б розплутала вузла (Олесь, Вибр., 1958,427); Спліта́тися (сплести́ся) в оди́н ву́зол — сходитися, збиратися разом (про певні події і т. ін.). Готування до Першого травня почалося безпосередньо після всіх цих подій і йшло кількома лініями, що спліталися в один вузол (Мик., II, 1957, 527).

3. Речі, зав’язані в хустку або іншу тканину; клунок. Він знов ніс у руках здоровий вузол (Н.-Лев., III, 1956, 380); Зачав присватуватися до своєї господині, Парасочки, аби цим способом дібратися до вузлів з грішми (Стеф., I, 1949, 249); Татари скочили на коні, прив’язуючи до сідел вузли награбованого (Тулуб, Людолови, І, 1957, 142).

4. Закручене жмутом і приколото шпильками волосся. А що ті зачіси на голові, то й не списати пером які: волосся і звиті і перевиті, з одного боку — в вузлі, з другого боку — попущено в кучері (Вовчок, I, 1955, 374); Мариня перестала бавитись волоссям, закрутила його недбало у вузол (Вільде, Сестри.., 1958, 341).

Гре́цький ву́зол — вид жіночої зачіски. На тлі чорного плаття.. особливо чітко вирізнялося матове обличчя з грецьким вузлом чорного волосся на голові (Панч, В дорозі, 1959, 74).

5. Місце, де сходяться, перехрещуються колії, лінії тощо. Тут недалеко стоїть перше словацьке село.. Це місце є вузол, де сходяться селитьби [оселення] трьох народів (Н.-Лев., II, 1956, 412); Розташований на вузлі 26 залізниць і шосейних шляхів, Будапешт з стратегічного погляду являє собою своєрідні ворота в Австрію, Чехословаччину (Гончар, I, 1954, 214).

6. Сукупність механізмів, споруд, що мають одне призначення й розташовані в одному місці. [Крикун:] Пробачте, товаришу командуючий, вузол зв’язку відмовляється сьогодні передати мій матеріал (Корн., II, 1955, 10); Перед атакою потрібно зрівняти з землею всі, без винятку, вузли оборони противника (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 322).

∆ Саніта́рний ву́зол — частина житлового приміщення, в якій розміщені ванна та вбиральня.

7. техн. З’єднані разом декілька деталей, що входять до більш складного механізму. Машиніст морщив чоло, згадував окремі вузли і деталі, говорив повільно, щоб Василь міг записати, на що слабує його паровоз (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 23).

8. Місце скупчення певних клітин у живому організмі. Нервові клітини дощового черв’яка не розкидані по всьому тілу, а розміщуються в нервових вузлах (Зоол., 1957, 22); Підщеплені лімфатичні вузли [у тварин] звичайної величини (Соц. тварин., 3, 1956, 59); // Стовщення, затвердіння, розширення певних клітин або судин. Федір Артемович взяв гостеву руку в свою долоню. Джойс дивився на кисті рук — одну сухорляву, з ревматичними вузлами на фалангах довгих пальців — свою, і другу — ..мозолясту, натруджену (Коз., Характер, 1953, 14).

9. Місце на рослині, від якого відходить листя або нові пагінці, корені. Кореневища [хмелю] являють собою підземні змінені стебла і мають у вузлах бруньки (Лікар. рослини.., 1958, 165); Недостатню зимостійкість мають рослини, що увійшли в зиму у фазі двох-трьох листочків, з погано розвиненим вузлом кущіння (Хлібороб Укр., 7, 1966, 4).

ВУ́ЗОЛ², зла́, ч. Міра швидкості морського транспорту, що дорівнює одній милі за годину (1,852 км/год). Дельфін, граючись, випереджає корабель, що йде із швидкістю 10 вузлів (Знання.., 1, 1966, 6); Це було моторно-парусне суденце, яке за найкращої погоди давало від сили чотири вузли (Ткач, Моряки, 1948, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 783 - 784.

Вузол, зла, м.

1) Узелъ. Лікарям чи поможись, чи не положись, а вузол розв’яжись. Ном. № 8339.

2) Узы, связь. Ум. Вузлик, вузличок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 259.

ву́зол (зменшене — ву́злик, ву́зли­чок) — петля, затягнута на мотузці, шнуркові, линві тощо; символізує перешкоду; у народі здавна має магічну силу — може зав’язати те, на що загадано (перев. зі злим на­міром), тому молодих у «коморі» свашки пильно оглядають, щоб часом на них не було якогось вуз­лика; при пологах розв’язували на породіллі й навіть розплітали во­лосся, щоб не було труднощів при народженні; при смерті також здавна існує звичай розв’язування вузлів; до нашого часу зберігся звичай зав’язування вузликів — «на пам’ять»; ідея вузла (тобто чо­гось зав’язаного) лежить в основіідіоматичних виразів: зав’яза́ти вік (світ) — зіпсувати, знівечити жит­тя («Зеленая ліщинонька проти сонечка зів’яла, Молодая дівчи­нонька козакові світ зав’язала»); зав’яза́ти го́лову — вийти заміж, коли голова назавжди покривається очіпком; див. ще Спа́сова борода́.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 120-121.