ЧАСТИНА

ЧАСТИ́НА, и, ж.

1. Окрема одиниця, пайка, шматок і т. ін., які відділяються від чогось цілого. Хіба не рівна частина досталася на долю братів? Усе ж пополам паювали (Мирний, IV, 1955, 136); Коли б хоч десята частина з його бажань здійснилась, земля б стала вільною від панів, ба й сама пам’ять про них щезла б на віки вічні (Коцюб., І, 1955, 257); Спитайся [Олеся] у мами, чи треба увесь сир ховати для нас, чи можна частину продати (Л. Укр., V, 1956, 178); Осінь уже струсила з дерев частину їх літнього вбрання і насипала на землі м’який килим мертвого листя (Гр., II, 1963, 292); Наш прапор на шостій частині землі під вітром шумить, багряніє (Сос., І, 1957, 457); // у знач. присл. части́нами. Не цілком, окремими уривками. «Крейцерову сонату» я отримала, Катюша грала її частинами, вона їй подобається, але заграти цілу, з початку до кінця, без перериву їй не під силу (Л. Укр., V, 1956, 221); // Ділянка якої-небудь площі, поверхні і т. ін. Частина майдану коло Скейської брами оточена муром (Л. Укр., II, 1951, 265); В цій пустельній і дикій частині гір не зустрічалися каравани, не було навіть літніх стійбищ казахських або киргизьких аулів (Тулуб, В степу.., 1964, 120); — Ти скоро, Сафроне, лише за ліс срібний будинок збудуєш — усміхався Січкар одвислою нижньою частиною обличчя (Стельмах, II, 1962, 366); // Певна кількість кого-небудь, що за якимись ознаками виділяється із загального числа людей. Комуністична партія Радянського Союзу є бойовий випробуваний авангард радянського народу, який об’єднує на добровільних началах передову, найбільш свідому частину робітничого класу, колгоспного селянства й інтелігенції СРСР (Статут КПРС, 1971, 3).

2. Складова одиниця, елемент цілого. Літературна справа повинна стати частиною загальнопролетарської справи.. (Ленін, 12, 1970, 93); Пролетарська революція в кожній країні, будучи частиною світової соціалістичної революції, здійснюється робітничим класом, народними масами даної країни (Програма КПРС, 1961, 34); Нині ти знаєш, що злука частин у речах розмаїта, Тільки самі вони, первісні тільця, довіку незмінні (Зеров, Вибр., 1956, 130); // Складовий елемент, деталі якого-небудь механізму, устаткування, машини і т. ін. Митько перетирає частини, а літній кулеметник збирає кулемета (Головко, І, 1957, 379); Мар’ян поспішно зібрав частини сепаратора, склав у мішок і залопотів через двір (Чорн., Визвол. земля, 1959, 188); Він віз частини якогось верстата (Сміл., Сашко, 1954, 217) // Орган людини, тварини. Як блискавка, ні, як табун диких коней, мчимося ми по виноградниках, ..колем руки, ноги і др. частини тіла (Коцюб., III, 1956, 147) // Відділення урочистих зборів, ювілейного вечора і т. ін. Музикальну частину вечора я на себе не брала (Л. Укр., V, 1956, 380); Коли закінчилась урочиста частина, у високій залі загримів оркестр (Кучер, Чорноморці, 1956, 21).

Запасні́ части́ни — деталі машин та механізмів, устаткування і т. ін. що зберігаються і можуть бути використані при першій потребі. Комісар сказав:— ..Як у вас по вашій спеціальності? Запасні частини на місці? Пальне? Механізми? Боєприпаси? (Ю. Янов., I, 1954, 52); Змі́нні части́ни мо́ви див. змі́нний; Іменна́ части́на при́судка див. іменни́й; Матеріа́льна части́на див. матеріа́льний; Прої́жджа части́на — смуга вулиці, шосейної дороги, якою рухається транспорт. Поздовжній профіль вулиці визначається її розміщенням щодо рельєфу місцевості і прийнятим типом покриття проїджої частини (Колг. енц., II, 1956, 292); Складова́ части́на чого — необхідний органічний компонент, що входить до складу якої-небудь єдності, системи, цілого Складовими частинами ленінського плану соціалістиного будівництва були індустріалізація країни, колетивізація сільського господарства і культурна революція (Ком. Укр., 3, 1970, 13); Раніше вивчення народи словесної творчості вважалося складовою частиною, а то й провідною галуззю етнографії (Рильський, II, 1956, 160); Пауза як невід’ємна складова частина музики може в музичному творі мати різне значення і відігрвати в ньому різну роль (Осн.. диригув., 1960, 122); Ходова́ части́на — система вузлів з колесами, гусеницями і т. ін. у машині, за допомогою якої вона може пересуватися. Ходова частина автомобіля складається з рами, осей, коліс з шинами та підвіски, яка еластично з’єднує осі, з рамою (Автомоб., 1957, 170); Локомотив повертається з рейсу. Його кабіна, кузов, ходова частина вкриті товстим шаром пилу і бруду (Веч. Київ, 16.I 1968, 4); Части́на мо́ви див. мо́ва; Части́ни сві́ту — окремі материки.

3. Розділ якого-небудь твору літератури, мистецтва і т. ін. Я навіть і прозаїчні романи та повісті в скількох частинах рідко люблю (Л. Укр., V, 1956, 437); — От пригадайте, що в «Положенні», саме в частині другій, сказано про обмін землі і угіддя! (Стельмах, I, 1962, 348).

4. Відділ певної установи, окрема галузь управління, яка-небудь спеціалізована служба і т. ін. [Штольц:] Начальник льотної частини затвердив порядок іспитів (Мик., І, 1957, 493).

Саніта́рна части́на див. саніта́рний.

5. Окрема військова одиниця. Відтоді, як передові частини перейшли кордон і зникли за горбатими висотами чужої землі, минуло вже кілька днів (Гончар, III, 1959, 7); Командири зупиняли по дорогах бійців, що відбилися від своїх частин, і завертали в окопи, вириті на дніпровських схилах (Тют., Вир, 1964, 311); Увійшовши в село, перші піхотні частини, крім води, нічого для себе не вимагали (Вільде, Сестри.., 1958, 17); Захар.. був відправлений на поповнення фронтової саперної частини (Ле, Право.., 1957, 112).

Військо́ва части́на — постійна адміністративна стройова та господарська одиниця різних родів військ і всіх видів збройних сил, яка складається з штабу, бойових, спеціальних і тилових підрозділів. Військові частини переправлялися на плацдарм (Ю. Янов., II, 1958, 229); Інжене́рні части́ни див. інжене́рний.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 278.

Частина, ни, ж. Часть. Марія добру частину вибрала. Єв. Л. X. 42. Частина її серця. Левиц. І. 37. Ум. Частинка, частиночка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 446.