САНІТАРНИЙ

САНІТА́РНИЙ, а, е.

1. Стос. до санітарії, пов’язаний із санітарією. Для поліпшення санітарного обслуговування сільського населення скрізь організовано обласні і районні санітарно-епідеміологічні станції (Лікар. експертиза.., 1958, 7); У 80-ті роки XIX ст. ..передова частина медичної інтелігенції поряд з іншими питаннями висуває думку про перехід до організованих форм санітарно-освітньої пропаганди, до створення спеціальних організацій санітарної освіти (Фізіол. ж., II, 5, 1956, 128); // Здійснюваний у відповідності з вимогами санітарії. Санітарний огляд; Санітарна обробка хворого; // Який виконує обов’язки, пов’язані з санітарією. — Покличте, будьте ласкаві, санітарного лікаря (Ле, Міжгір’я, 1953, 168); Санітарна інспекція.

Саніта́рна те́хніка: а) загальна назва ряду розділів техніки (система водопроводів, каналізації тощо), які стосуються питань санітарного благоустрою житлових і громадсько-комунальних приміщень, підприємств, міст і т. ін.; б) сукупність технічних засобів, які забезпечують санітарний благоустрій.

∆ Саніта́рний ву́зол: а) див. ву́зол; б) сукупність будов або приміщень, признач. для здійснення санітарно-гігієнічних заходів (лазня, пральня, туалет і т. ін.).

2. Пов’язаний із медичним обслуговуванням, із медичною службою в армії. Санітарний взвод стояв у лісі неподалік від мінометників (Гончар, III, 1959, 399); У дні пожежі світової, коли в крові конала мла, ти санітарною сестрою в Червону Армію пішла (Сос., II, 1958, 363); Ігор тільки одного боявся: а що, як його призначать у санітари? Санітарна служба необхідна. Він це знав (Багмут, Щасл. день.., 1951, 138); Неля вже кілька разів побувала на своєму санітарному пункті, біля нас з Проценком (Збан., Незабутнє, 1963, 29); // Признач. для медичного обслуговування в армії під час воєнних дій.

Саніта́рна маши́на; Саніта́рний авто́бус; Саніта́рний ешело́н (по́їзд)— транспорт, який використовують для перевезення поранених і надання їм медичної допомоги. Санітарні машини привозили поранених і обморожених бійців (Тют., Вир, 1964, 199); Напередодні цим санітарним автобусом Кость Григорович мав виїхати на схід (Гончар, IV, 1960, 43); На схід санітарний ішов ешелон. Спокійно собі стукотіли колеса… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 28); Саніта́рна ста́нція див. ста́нція; Саніта́рна су́мка — сумка з набором медикаментів і перев’язувальних засобів для надання першої допомоги хворим, пораненим. Вона міцніше натягнула берет, повісила через плече санітарну сумку.— Товаришу комбат, я пішла (Гончар, III, 1959, 219); Саніта́рна части́на — окрема військова одиниця медичної служби у складі військових з’єднань. Велику приземкувату хату, де розмістилася санітарна частина полку, сповнювали гострі, дратівні пахощі карболки (Жур., Вечір.., 1958, 257); Саніта́рний інстру́ктор — особа молодшого медичного складу в армії, що здійснює контроль за санітарним станом роти і подає першу медичну допомогу; Саніта́рний паке́т див. паке́т.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 53.