СТАНОВИТИСЯ

СТАНОВИ́ТИСЯ, новлю́ся, но́вишся; мн. стано́вляться; недок., розм. Те саме, що ставати. [Явдоха (становиться на коліна):] Таточку! змилосердіться над Петрусем. Де ж йому, бідному, дітись? (Мирний, V, 1955, 138); Йде [Оксана], і ноги не йдуть, і спотикається, і становиться (Кв.-Осн., II, 1956, 459); — Ну, як воно переться? — питає Орися і становиться й собі на другий кінець кладки. — Так собі. Вода тільки холодна (Тют., Вир, 1964, 127); Увіходять черниці і, низько вклоняючись гумені, становляться по обидва боки її уряд (Мирний, V, 1955, 72); — Розійдись! — Становись! — Розійдись! — Становись! Піт уже річками котився по червоних, міцних обличчях новаків (Гончар, III, 1959, 327); Вона підозвала [підізвала] одну дівчинку і сказала, щоб вибирали собі пари і становились до кадрилі (Збірник про Кроп., 1955, 30); Затяг Мина [пісню], становлячись боком, плече об плече, до Марії (Н.-Лев., II, 1956, 112); Казав брат сестриці: не становись на кладку. Сестриця не слухала, на кладку ступила (Чуб., V, 1874, 202); Стали люди жахатись того [постоялого] двора і вже зовсім не становились (Кв.-Осн., II, 1956, 266); Є тут.. заможня [заможна] козачка, оре восьмериками. Багацько в неї косарів, женців становиться (Барв., Опов.., 1902, 242); — Та що ти, Параско, думаєш з сином робити? ..ти не бач, що він у тебе як стебло те росте, а до діла ні до якого не становиться (Мирний, IV, 1955, 78); Багато ще святкувалося свят, чимало ярмарок [ярмарків] ще становилося, тільки що удовині діти вже ніколи більш свята такеньки не дожидали і ніколи у ярмарок вже не прохалися (Вовчок, І, 1955, 308); Хліб було в них печуть тричі на тиждень, а вже за Тихоновим порядком вже тільки двічі, і борошна менш іде; бо Тихон так усе розщитав, щоб якраз на їх сім’ю становилося і нігде щоб ні пилиночки не дівалося (Кв.-Осн., II, 1956, 131); [Xрапко:] Всякому видно, що я вже старий становлюся (Мирний, V, 1955, 139); Чи тяжка та важка козацькая зброя Становиться, коню, тобі? (Кост., І, 1967, 48); Зимно становиться… трави й квітки Хутко вбираються в білі свитки (Олесь, Вибр., 1958, 209); Галі й самій становилось якось гарно на душі, що її чоловік заробив таку людську повагу (Мирний, І, 1949, 379).

◊ Во́лос стано́виться (станови́вся, станови́тиметься) ди́бом (ду́бом) — те саме, що В́олос стає́ (став, ста́не) ди́бом (ду́бом) (див. во́лос). [Михайло:] Волос дибом становиться і здається, неначе за шивороти [коміри] хто і ловить (Котл., II, 1953, 68); Воло́сся стано́виться (станови́лося, станови́тиметься) ди́бом (ду́бом) — те саме, що Воло́сся стає́ (ста́ло, ста́не) ди́бом (ду́бом) (див. воло́сся). Кругом темно — хоч око виколи.. У дворі ще було сяк-так, а як увійшов [Федір] у сад, у гущавину широких гіллястих груш, яблунь, листатих вишень, — йому зробилося страшно. Сам не знає чого його картуз лізе угору і волосся на голові становиться дибом (Мирний, І, 1954, 309); Станови́тися між (помі́ж) ким — те саме, що Става́ти між (помі́ж) (див. става́ти). [Марія:] Мені часом здається, що між нами становиться — як це не диво — товариш Леон (Мам., Тв., 1962, 126); Станови́тися ру́ба — те саме, що Става́ти ру́ба (див. ру́ба). Вона ще сьогодні не їла; у роті засхло; зачерствіла паска становилася руба (Мирний, III, 1954, 92); Станови́тися ца́па (ца́пки) — те саме, що Става́ти ца́па (ца́пки) (див. ца́па, ца́пки).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 647.

Становитися, влю́ся, вишся, гл.

1) Становиться. Казав брат сестриці: не становись на кладку. Сестриця не слухала, на кладку ступила. Чуб. V. 202.

2) Останавливаться. Кінь підо мною становиться.

3) Принимать положеніе, рѣшаться, складываться. Один Бог, одні люде, да не однаково становиться. ЗОЮР. І. 14.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 197.