СТАВАТИ

СТАВА́ТИ, стаю́, стає́ш, недок., СТА́ТИ, ста́ну, ста́неш, док.

1. Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. Данило стає на ноги, обважнілою рукою витирає обличчя (Стельмах, II, 1962, 68); — Парасю! — кажу. Тоді вона звелась і стала, блідая й понурая (Вовчок, І, 1955, 282); Самойлов, ставши на весь зріст, з гранатами в обох руках, пішов прямо в двері (Гончар, III, 1959, 257); // Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. — Полегшало йому трохи. Задрімав був, а потім враз як застогне,.. — аж волосся догори стало (Збан., Єдина, 1959, 39); Вуса стали сторч (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 38).

На носки́ става́ти (ста́ти) див. носо́к; Става́ти (ста́ти) на го́лову (ру́ки, за́дні ла́пи і т. ін.) — переносити вагу тіла на голову, руки, задні лапи і т. ін., спираючись на них. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє.. і, ставши на голову і руки, почав угорі вибирати [перебирати] ногами (Мирний, І, 1954, 249); — Я побіг по кімнаті, бо не люблю сидіти, і почав плигати через стільці.. У тебе м’який килим на долівці, і я спробував стати на руки (Ю. Янов., II, 1958, 62); Собака, здоровезна його вівчарка, кидається до хвіртки і, ставши на задні лапи, визирає на вулицю через паркан (Гончар, Тронка, 1963, 166); Става́ти (ста́ти) на колі́на (навко́лішки, навпо́чіпки і т. ін.) — присідати, опускатися навколішки, навпочіпки і т. ін. — Зоню! Зоню! — Юзин голос бринів розпачливо, вона стала на коліна і обняла Зоню за стан (Л. Укр., III, 1952, 655); Одна кізочка стала на коліна, перевернулась на бік, лягла на стежці (Коцюб., І, 1955, 468); Олександра Василівна вмирала.. — Ваню, де ти? Я не бачу тебе. Мічурін раптом збагнув все і став перед нею навколішки (Довж., І, 1958, 438); Става́ти (ста́ти) на па́льці (навшпи́ньки) — те саме, що На носки́ става́ти (ста́ти) (див. носо́к). Ставала [Маруся] на пальці, щоб хоч одним оком побачити кавальчик синього неба (Хотк., II, 1966, 65); Навшпиньки стаючи, витягуючи шию, Навіщо дивишся так пильно, Єреміє..? (Рильський, І, 1960, 252).

◊ Во́лос стає́ (став, ста́не) ди́бом (ду́бом) див. во́лос; Воло́сся стає́ (ста́ло, ста́не) ди́бом (ду́бом) див. воло́сся; Го́пки става́ти (ста́ти) див. го́пки; Ди́ба става́ти (ста́ти) див. ди́ба³; Ди́бки (на ди́бки) става́ти див. ди́бки; Ди́бом става́ти (ста́ти) див. ди́бом; Кілко́м (ко́лом) ста́ти в го́рлі див. кіло́к, кіл; Кі́сткою (як кі́стка, мов кі́стка) в го́рлі (попере́к го́рла) ста́ти див. кі́стка; Ко́зубом ста́ти див. ко́зуб; Лу́бом ста́ти див. луб; На диби́ става́ти див. ди́би; Става́ти (ста́ти) в пози́цію див. пози́ція; Става́ти (ста́ти) в по́зу див. по́за¹; Става́ти (ста́ти) ду́ба (ду́бом) див. дуб; Става́ти (ста́ти) дубала́ див. дубала́; Става́ти (ста́ти) на близьку́ (коро́тку) но́гу див. нога́; Става́ти (ста́ти) на ні́жки — починати ходити (про дитину). Давно колись, у Овручеві, коли знаєте, народивсь хлопчик Остап і, як тільки став він на свої ніжки, зараз пішов по Овручеві (Вовчок, І, 1955, 327); Става́ти (ста́ти) на но́ги див. нога́; Става́ти (ста́ти) ра́ка (ра́ком, ра́чки) — зігнувшись, спиратися на обидві долоні і на обидва коліна. З Мессіни до Неаполя гойдало нас страшенно. Всі були слабі,.. тільки я та один грек, та ще капітани, як добрі моряки, почували себе чудесно, їли і гуляли, хоч доводилось і раком ставати на.. палубі (Коцюб., III, 1956, 355); Впав [фельдшер], потім став рачки, мов хотів завити на сонце (Ю. Янов., II, 1958, 212); Става́ти (ста́ти) ру́ба див. ру́ба; Става́ти (ста́ти) ста́вма див. ста́вма; Става́ти (ста́ти) ца́па (ца́пки) див. ца́па, ца́пки; Стовбула́ ста́ти див. стовбула́; Сторчака́ става́ти (ста́ти) див. сторчака́; Язи́к стає́ (став, ста́не) ко́лом див. язи́к.

2. Починати яку-небудь дію, роботу, які виконуються перев. стоячи. Дідусь уже занадто старий, щоб міг ставати до коси (Фр., IV, 1950, 501); — I то правда, — усміхаючись, каже Параска,.. — пора мені вже і до печі ставати, обід вам готувати (Мирний, IV, 1955, 359); Коли.. накаже [начальник експедиції] класти судно в дрейф і спускати прилади в глибину океану, Дорошенко сам стає до лебідки (Гончар, Тронка, 1963, 198); Докинув [Іван] у ватру смеріччя, поглянув на постоли, обсмикав сорочку на собі і став до танцю (Коцюб., II, 1955, 348); // Приступати до чергування, вартування і т. ін. — Від сьогодні наказую: вам, як старшині, на пост не ставати (Гончар, III, 1959, 310); // Взагалі розпочинати трудову діяльність. — Час мені ставати до свого діла. Час мені йти вгору, підніматися високо..! (Н.-Лев., VII, 1966, 30); Може, піти десь до більшого міста.. Там стати до якої служби (Хотк., II, 1966, 224).

Става́ти (ста́ти) до бо́ю — розпочинати бій, боротьбу. Як на горах і в долині клич пішов по Україні — Партії могутній клич: А ставайте всі до бою! (Тич., II, 1957, 99); Стрепенулось чумацтво… Метнулось до возів по дрюччя — і стало до бою… (Коцюб., І, 1955, 184); Іван Барвінок потонув у Баренцовому морі.. разом з своїм маленьким, відчайдушно хоробрим корабликом, що відважно став до бою з могутнім фашистським рейдером (Загреб., Спека, 1961, 6); Става́ти (ста́ти) до робо́ти (до пра́ці) — розпочинати роботу. Хоч і зараз ладні були [страйкарі] ставати до роботи (Головко, II, 1957, 238); [Перший:] Чом же тії двоє до праці не стають? [Четвертий:] Вони сумують (Л. Укр., І, 1951, 454); Іван оглядався на Гриця і Семена.. — Тепер їм треба до праці ставати, порати вільну землю (Ю. Янов., І, 1954, 30); Става́ти (ста́ти) до розмо́ви (до бе́сіди, на розмо́ву, на бе́сіду) — починати розмову, бесіду з ким-небудь. Стрінувшись з парубками, вона не ставала з ними на довгу бесіду, не п’ялила очей у їх лице (Мирний, IV, 1955, 119); Става́ти (ста́ти) на змі́ну: а) заступати на роботу, виконувану позмінно. Гуде над шахтою гудок. Шахтар стає на зміну (Забіла, Малим.., 1958, 47); б) (кому, чому) починати заміняти кого-, що-небудь; Става́ти (ста́ти) на ковзани́ (на лід): а) готуватися до ковзання на ковзанах; б) починати займатися ковзанярським спортом; Става́ти (ста́ти) на ли́жі: а) готуватися до ходьби на лижах. Підганяє він розвідників. Вони стають на лижі (Тют., Вир, 1964, 495); — Стати на лижі, — пошепки переказали один одному бійці (Кач., Вибр., 1953, 382); б) починати займатися лижним спортом, ходити на лижах. Стати на лижі так і не довелось: протягом зими снігу майже не було (Гончар, Бригантина, 1973, 135); Става́ти (ста́ти) на [трудову́ (уда́рну)] ва́хту — починати посилено, самовіддано працювати перев. на честь чого-небудь. Коли людина рано-вранці На вахту трудову стає, — В натхненні творчому, у праці Їй силу Партія дає (Бичко, Вогнище, 1959, 21); Става́ти (ста́ти) на ча́ти див. ча́ти; Става́ти (ста́ти) під прися́гу див. прися́га; У по́міч (у по́мочі, до по́мочі) става́ти (ста́ти) див. по́міч.

3. Переставати рухатися, припиняти свій рух (про людину й тварину); спинятися. Чоловік не стає, а все далі йде (Три золоті сл., 1968, 93); От хтось проти мене спинився… Каже ставати. Стаю (Зеров, Вибр., 1966, 355); — Марусю!.. Ми з тобою підемо у степ і там десь пересидимо у балці. Маруся аж стала (Хотк., І, 1966, 108); Бігла по мосту собачка Мушка. Стала і дивиться, чи зловить Данилко рибку? (Коцюб., І, 1955, 469); // Зупинятися (про засоби пересування). Тепер не стають пароплави під дамбою просто, а заходять у спеціальні ангари (Ю. Янов., II, 1958, 15); Баржа стає, прилаштовується до причалу (Гончар, Бригантина, 1973, 186); Повозка під’їхала до шибениці й стала (Мирний, І, 1954, 69); // Припинятися (про дощ, сніг і т. ін.). Дощик попійшов [пішов] трошки та й став (Федьк., Буковина, 1950, 61); // Переставати текти, литися (про сльози). Соломія.. перестала плакати. Сльози неначе замерли й стали в її очах (Н.-Лев., VI, 1966, 407); // Переставати битися (про серце). Він розкрив очі ..Серце у його стало, дух замер… (Мирний, І, 1954, 321); Остап так і одплигнув.. Серце затріпалось в грудях і стало (Коцюб., І, 1955, 340); // Припиняти свій перебіг (про час). Зрозумів опришок. Тихим рухом обняв [Марусю].. Все закрутилося в імлі… став час… наступила вічність… (Хотк., II, 1966, 122).

◊ Става́ти (ста́ти) стовбняко́м див. стовбня́к; Става́ти (ста́ти) стовпо́м; Става́ти (ста́ти) як (мов, на́че, нена́че і т. ін.) стовп див. стовп; Ста́ти мов (як і т. ін.) паль див. паль.

4. Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм, підприємство і т. ін.). Апаратна востаннє здригнулась і стала (Коцюб., II, 1955, 90); І справді сталось, як казали: Вода зійшла — колеса стали (Гл., Вибр., 1951, 13); Поволі накручує товариш годинника, думаючи про своє: — Став.. Ішов-ішов і став (Довж., І, 1958, 60); Фабрика стала; // Переривати якусь роботу, справу, заняття. Музики стали.. Всі мовчали (Н.-Лев., II, 1956, 115); // Перериватися (про роботу, справу, заняття). Земля так набралася води, що вже і в себе не приймала.. Робота стала (Мирний, III, 1954, 7); // перен. Переставати розвиватися, просуватися вперед.

◊ Ді́ло не ста́ло (не ста́не) за ким — чим, на чому — немає затримки за ким-, чим-небудь у якійсь справі. — За реманентом діло не стане, тільки вугілля малувато (Тют., Вир, 1964, 119); За чим [же] ді́ло ста́ло? — уживається при потребі з’ясувати причину затримки у виконанні, здійсненні чого-небудь. [Любов:] Мені власне сі діти подобаються, Я б навіть готова взяти їх до себе. [Орест:] За чим же діло стало? (Л. Укр., II, 1951, 21); — Неодмінно треба звільнити [заарештованого]. I — негайно. — Ну, то за чим же діло стало? — перший озвався вусатий солдат (Головко, II, 1957, 530).

5. Покриватися кригою, замерзати (про річку, потік і т. ін.). До місця призначення не дійшли [баржі] — стала Волга (Наука.., 7, 1967, 30); // Утворити нерухомий покрив (про кригу). Лід став.

6. Ступивши на яке-небудь місце, зупинятися в стоячому положенні (про людину, тварину). [Любов:] А, Яків Григорович! Ставайте тут! (Показує на місце перед сходами на веранду) (Л. Укр., II, 1951, 62); Роман одсунув трохи стола, став на лаві (Н.-Лев., VI, 1966, 302); На трибуні став арсеналець, Став арсеналець з іменням славним… (Рильський, II, 1960, 59); Кожен хоче ближче стати, щоб побачити як слід, як уміє танцювати і приказувати дід (Гонч., Вибр., 1959, 78); // Розміщуватися, розташовуватися певним чином. Стає [Любов] до Милевського плечима (Л. Укр., II, 1951, 74); [Феська:] Ну, добре, діти! А тепер ставайте парами (Фр., IX, 1952, 397); — Спи, спи, Дарино, — рухом руки заспокоює [Яків] братову, яка, наче соромлячись, відходить від колиски і стає боком до нього (Стельмах, І, 1962, 488); — Коли це йде справник. Став отак (тут баба встала, взялась у боки й приняла на себе унтер-офіцерську постать) (Коцюб., І, 1955, 455); — Ви кричали! Ви ображали молодь! Струнко перед вами не стали. Все вам не подобається! (Довж., І, 1958, 479); // Ставити ногу, лапу і т. ін. на що-небудь. Провалилася їхня тачанка на мосту, разом з кіньми пішла шкереберть із мосту та в воду. Що там коїлось! Дишло поламане, збруя порвана, кінь один тоне, а інший на живіт йому копитами стає, щоб тільки самому врятуватись (Гончар, II, 1959, 263); Одною ногою став [Тягнирядно] на спину Давидові (Головко, II, 1957, 166); // Підніматися над горизонтом, бути в небі (про небесні світила, райдугу і т. ін.). Ой високо сонце в яснім небі стало, Гаряче проміння та й порозсипало (Л. Укр., І, 1951, 18); Сонце тільки зайшло, а серед неба став уже місяць: повний, сліпучий, дивиться, посміхається (Збан., Над Десною, 1951, 71); [Самопал:] Після грози.. стане на небі веселка, райдуга, значить (Зар., Антеї, 1962, 234); // Уміщатися в якому-небудь місці (про предмети). Стіл тут стане.

Става́ти до лав а́рмії див. ла́ва²; Става́ти (ста́ти) в за́сідку (за́сідкою, за́сідками) — займати приховане місце для очікування слушного моменту, щоб напасти на когось. Темрява насувається й насувається… Коли ми нарешті стаємо в засідку під прибережним очеретом, уже не видно качиних зграй (Рильський, Веч. розмови, 1964, 54); Причаїлись з гирлигами в руках Оленчук і Кулик. Вигідну зайняли.. позицію. Так у таврійських селах стають засідками на вовків та лисиць (Гончар, II, 1959, 20); Ста́ти у две́рях (на две́рях, на порі́г, на поро́зі) — з’явитися, входячи в якесь приміщення. У дверях стала висока дівчина у свіжому вінку (Вовчок, VI, 1956, 238); Вона увійшла у сіни і стала на дверях, що вели у кухню (Мирний, І, 1954, 253); Двері рипнули, й гість став на порозі (Коцюб., І, 1955, 90); Кілька машин під’їхало до хати. На порозі став Орлюк з бойовими товаришами (Довж., І, 1958, 332).

∆ Става́ти (ста́ти) на я́кір (на я́корі), мор. — зупинятися де-небудь, закріпившись на місці скинутим на дно якорем. Крейсер? Звідки він взявся? Став на якір, завмер (Гончар, Тронка, 1963, 36); В гавань мандрівці ввійшли,.. ставши на якорі, вийшли на берег (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 57).

◊ Все стає́ (става́ло) на своє́ мі́сце (на свої́ місця́) див. мі́сце; Душа́ стає́ (ста́ла) на мі́сце у кого, чия — хтось заспокоюється, перестає тривожитися, хвилюватися. Тільки тепер, коли він повернувся і з ним нічого не сталось, Ліна відчула, що душа її стала на місце і спатиме вона спокійно (Гончар, Тронка, 1963, 284); На зава́ді става́ти див. зава́да; На пра́вильну (до́бру) сте́жку става́ти (ста́ти) див. сте́жка; Не зна́ти, де ста́ти, де сі́сти див. сіда́ти; Не зна́ти, на яку́ ста́ти — те саме, що Не зна́ти, на яку́ ступи́ти (див. ступа́ти). Грицюнь і Явдонька не дивилися одне одному у вічі, не знали, на яку стати (Рудь, Боривітер, 1969, 106); Під арши́н става́ти див. арши́н; Става́ти на коту́рни див. коту́рни; Става́ти (ста́ти) в [оди́н] ряд див. ряд; Става́ти (ста́ти) в ряди́ див. ряд; Става́ти (ста́ти) в хвіст (в хвості́) див. хвіст; Става́ти (ста́ти) в шере́нгу (в шере́нги) див. шере́нга; Става́ти (ста́ти) до сті́нки див. сті́нка; Става́ти (ста́ти) між (по́між) ким: а) (про когось) увійшовши в які-небудь стосунки з однією з двох близьких осіб, порушувати їх злагоду, дружбу і т. ін. [Милевський:] Я не раз пробував остерігати і вас, і Ореста Михайловича, але стрівав завжди таку різку одсіч.. [Любов:] Ідіть від мене краще, не ставайте між нами (Л. Укр., II, 1951, 75); [Сестра Мархва:] Через його вона і в черниці захотіла. Там третя якась замішалася, що стала між ними (Мирний, V, 1955, 102); б) (про щось) ускладнювати взаємини між ким-небудь, роблячи їх менш безпосередніми, щирими. Дні минали безрадісно, в’яло і без того тепла, якого я так прагнув зазнати в родині. Щось стало між нами. Я не смів притулитись до материних грудей, обняти сестру (Коцюб., II, 1955, 365); Става́ти (ста́ти) на ко́лію див. ко́лія; Става́ти (ста́ти) на одну́ лі́нію див. лі́нія; Става́ти (ста́ти) на ре́йки див. ре́йка; Става́ти (ста́ти) на рушнику́ (на рушники́) див. рушни́к; Става́ти (ста́ти) на слизьки́й шлях (на слизьку́ доро́гу) див. слизьки́й; Става́ти (ста́ти) на шляху́ див. шлях; Става́ти (ста́ти) обли́ччям див. обли́ччя; Става́ти (ста́ти) під віне́ць див. віне́ць; Става́ти (ста́ти) під ру́ку див. рука́; Става́ти (ста́ти) по́руч див. по́руч; Ста́ти над душе́ю — не відходячи від кого-небудь, набридати своєю присутністю, своїми вказівками, проханнями і т. ін. [Маша:] Чого ви стали над душею? (Мик., І, 1957, 257); Ста́ти на доро́зі; Попере́к доро́ги ста́ти див. доро́га; Ста́ти на переме́ті див. переме́т¹; Ста́ти на перепо́ні див. перепо́на; Ста́ти на перешко́ді див. перешко́да; Ста́ти на платфо́рму див. платфо́рма; Ста́ти на путь зло́го (грі́шників) див. путь; Ста́ти на шлях див. шлях; Ста́ти на шлях найме́ншого о́пору див. о́пір; Ста́ти о́чертом див. о́черт; Ста́ти по́ряд див. по́ряд; Як на пню ста́ти див. пень.

7. Тимчасово припинивши просування вперед, зупинятися (на ночівлю, відпочинок і т. ін.). Повезли [хлопців] до прийому Битими шляхами. Пішла й вдова з матерями З дрібними сльозами. Де на ніч ставали, Сторо́жу давали, Стару вдову до обозу Та й не допускали (Шевч., І, 1963, 229); — Будемо удень віддихати.. Ніччю більш пройдемо і дальше станемо (Кв.-Осн., II, 1956, 410); Надворі почало смеркати. Князь Костянтин звелів погоничам стати на ночівку [ночівлю] під старим дубовим гаєм (Н.-Лев., VII, 1966, 6); Збитий з висот, противник відкочувався все далі. Полки стали на дньовку [днювання] (Гончар, III, 1959, 84); // Прибувши, приїхавши куди-небудь, тимчасово влаштовуватися, поселятися в когось, десь. Стати в готелі.

Посто́єм ста́ти див. пості́й; Става́ти (ста́ти) на кварти́ру — наймати квартиру для тимчасового проживання. Стали [солдати] на кватирю [квартиру] на другу ніч (Кв.-Осн., II, 1956, 452); — Чи не можна б нам стати до вас на квартиру? — звернувся до пана Архип, скидаючи картуза і вклоняючись (Добр., Ол. солдатики, 1961, 8); Става́ти (ста́ти) на по́па́с (на по́па́сі) див. по́па́с; Ста́ти на бівуа́к див. бівуа́к; Ста́ти ша́трами (в ша́трах) див. шатро́.

8. Займати позицію, розташовуватися на якій-небудь місцевості для проведення бойових операцій (про військову частину). Дівчатка розповідали, як мінялись на очах, добрішали гладкі бюргерші залежно від просування вперед радянських військ. — Коли ви були на Тисі, моя хазяйка перестала битись і дала мені сукню. Коли ви стали на Мораві, вона набавила мені кухоль кави (Гончар, III, 1959, 383).

Става́ти (ста́ти) обло́гою див. обло́га; Става́ти (ста́ти) ста́ном див. стан²; Та́бором става́ти (ста́ти) див. та́бір.

9. Закріплюватися де-небудь, не відступаючи, витримуючи натиск, напад і т. ін. — На кордоні станьте, і щоб птиця не пролетіла! Чуєте? (Довж., І, 1958, 198); // перен. Дійшовши до якоїсь думки, якогось рішення, висновку і т. ін., твердо дотримуватися їх.

На [своє́му] сло́ві ста́ти див. сло́во; На то́му (на тім) [і] ста́ти див. той.

10. куди, до кого, у кого, з інфін. і без додатка, розм. Поступати на роботу, службу по найму. — То ми й земляки з тобою. Ну, земляче, ставай у мене, коли хочеш… Платою не скривдю [скривджу]… (Коцюб., І, 1955, 446); Восени став він до одного різника у салогон, щоб топити (Мирний, І, 1954, 48); Саме в ті дні забрали на війну сторожа нашої школи. Хтось порадив нам удвох стати на його місце (Минко, Моя Минківка, 1962, 96); // за кого, рідко у кого, на кого. Найматися ким-небудь. — Хіба, — кажу, — ти на літо на степах стаєш за чабана? (Н.-Лев., III, 1956, 274); Пахне так якось знайомо рілля свіжо-осіння парубкові. Як пахла.. в давнину, коли ще хлоп’ям до пана в погоничі на осінь ставав (Головко, II, 1957, 11); — Ви хочете на дяка стати? — спитала мене попадя, узявшись у боки (Вовчок, VI, 1956, 246).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 624.

Ставати, стаю́, єш, сов. в. стати, стану, неш, гл.

1) Становиться, стать. Ото він став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. ЗОЮР. І. 6. Рече до сухорукого чоловіка: стань посередині. Єв. Мр. III. 3. Стати на рушнику. Обвѣнчаться. З Марусею на рушнику стану. Мет. 104.

2) — до чого. Браться, взяться, приняться за что. Сей же як до чого став…., — уся душа його в роботі. МВ. ІI. 11. До бою, побою стати. Выйти на бой, вступить въ битву. Дали коня, дали зброю: ставай, синку, до побою. Pauli. Стати до розмови. Заговаривать, заговорить. Тоді вже не станете зо мною до розмови, як тепер. Св. Л. 61.

3) Безл. Становиться, стать; получиться. Скілько кіп у вас жита стане на десятині? О. 1862. ІV. 106.

4) — за кого, за що. а) Замѣнять, замѣнить кого, что. Мет. 241. Він мені за дитину рідну став. МВ. ІІ. 22. Став він мені за батька. Не стане кишка за начинку. Чуб. І. 256. б) Становиться, стать въ защиту кого, чего, заступиться. Хто за правду стане?

5) — на кого. Подниматься, подняться, возстать. Чи там раду радять, як на Турка стати, не чуємо на чужині. Шевч.

6) Останавливаться, остановиться. А в другий раз приходив ватажко Вовчок, та й став коло Константинова. ЗОЮР. І. 132. Станьмо, братіку, тута, коні попасімо. ЗОЮР. І. 40.

7) Наниматься, наняться. Я до його стала на рік. Став у царя до свинаря за підпасича. Мнж. 13. Стати під хуру. КС. 1882. X. 186.

8) Прибывать, прибыть на мѣсто. Сим конем скоро у Харькові станеш. Зміев. у. Ухватило його за серденько, став у Марусі на дворі живенько. Грин. III. 235.

9) Начинать, начать, стать. Стань його вчить, то воно й слухать не хоче. ЗОЮР. І. 13. Ой став козак царь-зілля копати, стала над ним зозуля кувати. Мет. 104. Став божий світ світати, стали вони на коні сідати. ЗОЮР. І. 41. Съ отриц. не. Переставать, перестать. Поки ми матір свою поважали, поти нам Бог годив: а не стали ми матки старенької знати…. не стали нас люде знати…. не стали ми в домівці на промешканні з молодими женами щастя й долі собі мати. ЗОЮР. І. 23. Не стало ні байраків, ні мелюсів ставати. АД. І. 108.

10) Наставать, настать, наступать, наступить. Гайдамаки дерли народ років може з десять, аж поки Мандебурія стала. ЗОЮР. І. 135.

11) Хватать, хватить, стать. Коли ви будете говіть? Тоді, як хліба не стане. Пом. № 134.

12) Происходить, произойти, случаться, случиться, явиться, оказаться. А даси те, що в тебе дома без тебе стало? Рудч. Ск. I. 101.

13) Получать, получить начало, начинаться, начаться. Не від нас ж стало, не нами й кінчиться. Посл. Стала слава, стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови. Мет. 106. Вже стає на дворі світ. Котл. Ен. II. 38.

14) Дѣлаться, сдѣлаться, стать. Пень горів, а він руки грів, та й став йому дядько. Посл. Як народивсь Христос, то которі…. хрестились, так святими стали; котрі ж плювали, то камінем стали. ЗОЮР. І. 12. Чого смутна стала, мила? Мет. 74. Як гляну на дітей, то страшно стане. МВ. ІІ. 13.

15) Доставаться, достаться. Смійся, вражий сину, за сміх тобі стане. Чуб.

16) Обходиться, обойтись, стоить. Сімдесят карбованців весілля стало. Г. Барв. 321. Труда великого се діло стало. Полт. г.

17) — в приго́ді. Пригодиться. См. еще пригода.

18) Стати на слові. Сдержать слово. Супрун не став на слові. Н. Вол. у.

19) — на стану, станочку. См. Стан. Ой тепер я доросла, на станочку стала. Гол. III. 291.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 193.