РАЗ

РАЗ¹, ч.

1. род. у. У сполуч. із числівником «один» або без нього означає однократність дії. Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне! (Шевч., І, 1963, 242); Хоча вже минуло з двадцять п’ять років, як на Поділлі звелося чумацтво, але дід Ярош і досі звав чумаками усіх, хто хоч один раз міряв із ним старі запорозькі шляхи та густо-широкі степи, мандруючи в Крим чи на Дон (Стельмах, І, 1962, 20); // У сполуч. з іншими кількісними числівниками вказує на повторення дії. Село теж кипіло. Вже по два рази пробігали по всіх хатах дворові, приказуючи, щоб усі, старе й мале, виходили зустрічати князя (Хотк., І, 1966, 105); Кілька разів читав і перечитував Шевченко теплі рядки Лизогубового листа — перший привіт з рідного краю (Тулуб, В степу.., 1964, 184).

◊ В оди́н раз — відразу, раптово. — Хіба в земстві не ті люди, що й були?.. Хіба вони в один раз перемінилися… Чого ж їм можна служити? Чому мені ні?.. (Мирний, І, 1949, 391); За оди́н раз — в один прийом. Довго крутив Йонька той шматочок сала з усіх боків та прицмокував і вирішив з’їсти за один раз (Тют., Вир, 1964, 434); За одни́м ра́зом — зразу, без передишки. — Ех! Коли б мені літ двадцять назад,.. оцей стакан за одним разом до дна осушив, а тепер то невеличкими ковтками треба випивати (Мирний, III, 1954, 278); Не раз, [і] не два див. два; Одно́го ра́зу див оди́н; Раз-дру́гий — трохи, недовго. Хома став на лежанку, потяг раз-другий Павла за ноги. Той розчунявся, вставився сонними очима на Хому (Тют., Вир, 1964, 367); Раз за ра́зом; Раз по (поз, по́при, у) раз — регулярно, систематично, весь час повторюючись (повторюючи) один за одним. В лощині раз за разом зривалось «ура», гучне, далеко тануче, але піхоти не видно було (Гончар, III, 1959, 138); Яків під’їхав до брами і тут побачив Тодоску: підпираючи плечима хвіртку, вона майстерно лузала насіння і раз по раз поглядала на ставок, звідки долітав сміх і веселий гомін (Стельмах, І, 1962, 327); Горпина раз поз раз важко зітхає (Мирний, І, 1954, 286); Взяла [мама] рискаль і копає [бараболю], раз попри раз корчі розриває (Стеф., І, 1959, 95); Настрій у нього був чудовий, рота йшла легко й весело, і Тарас Григорович крокував з нею в ногу і раз у раз перекидався жартом із правофланговими (Тулуб, В степу.., 1964, 246); Раз од ра́зу — з кожним новим випадком. Присушений паперами і чужою горілкою, писар.. щось вичитував з паперів і раз од разу питально поглядав на старшину, а той глибокодумно похитував головою і промовляв із диму єдине слово: — Мм, — да! (Стельмах, І, 1962, 211); Сто раз див. сто; [Як] раз плю́нути див. плю́нути.

2. род. у. У сполуч. з порядковими числівниками, вказівними та означальними займенниками, прикметниками характеризує дію кількісно, вказує на її багатократність. Поромщик їх щонайглавніший З Енеем їздив всякий раз, Йому слуга був найвірніший (Котл., І, 1952, 111); От уже третій раз приходить [Маруся] сюди, на камінь, а легіня немає (Хотк., II, 1966, 58); Коли Кирдягу привели в круг і поставили перед радою, старшина в останній раз запитала: — Ну, як, панове, чи всі згодні, щоб Кирдяга був кошовим? (Довж., І, 1958, 234).

◊ В і́ншому ра́зі див. і́нший; В (у) ко́жному (ко́жнім) ра́зі — за будь-яких обставин. Альманах мій ще не друкується.. В кожному разі за місяць, не пізніше подам у цензуру (Коцюб., III, 1956, 248); В са́мий раз: а) вчасно; коли це потрібно. Мати його.. обох чоловіків пережила, а ще здавалась наче молодою, ще б заміж в самий раз іти (Григ., Вибр., 1959, 109); б) якраз впору (про одяг, взуття і т. ін.). Коли б у нього була зайва сорочка або, скажімо, валянці — вони довго не втримались би в хаті, адже мав чимало друзів, яким би та сорочка чи взуття прийшлися в самий раз (Збан., Сеспель, 1961, 187); В (у) тако́му ра́зі — за даних обставин, умов; тоді. — Вам права старшини відомі?.. — Відомі. — То чому ж ви в такому разі своїх підлеглих повкладали спати, а самі стоїте над ними в ролі няньки (Гончар, III, 1959, 309); В уся́кому ра́зі — за будь-яких обставин, умов. Він наче збоку дивився на самого себе, і той Дажечников, якого він бачив, видавався йому коли не зовсім смішним, так, в усякому разі, гідним жалю (Перв., Дикий мед, 1963, 264); Дру́гим ра́зом — те саме, що І́ншим ра́зом (див. і́нший). Хочеться мені.. спробувати свої сили на великій речі, на романі — та лячно. Ну, та про це другим разом, коли дозволите ще написати до Вас (Коцюб., III, 1956, 196); І́нший раз див. і́нший; І́ншим ра́зом див. і́нший; Ко́жен раз; Ко́жного ра́зу — постійно, використовуючи будь-яку нагоду. Заходячи до мінометників, замполіт кожного разу питав, чи зберігається ще в них той альпійський канат, з яким вони колись штурмували скелю (Гончар, III, 1959, 203); На пе́рший раз — для початку. — Всьому знає [Галя] лад дати. А що вона має лишнє там, то то ще краще. Буде об віщо на перший раз руки зачепити (Мирний, І, 1949, 354); Ні в я́кому ра́зі — ні за яких обставин, умов; ні за що. — Сосну [для будівництва корабля] треба.. рубати взимку, коли сосна дзвенить від удару, як орган. Ні в якому разі не брати дерева весняної рубки. Весною.. дерево повне соку (Ю. Янов., II, 1958, 124); Ні ра́зу — ніколи. Три роки дивився він на ту повітку, але ні разу не приходила до голови така думка [звести нову] (Коцюб., І, 1955, 43); Раз і наза́вжди — на весь час, остаточно, безповоротно. У нього було довге бліде обличчя, на якому раз і назавжди відбився вираз безмежного здивування (Голов., Тополя… 1965, 9); Раз та (да) гара́зд — хоч рідко, та добре, як слід. Не гнівайся, що так рідко пишу, але ж бачиш, — раз та гаразд (Л. Укр., V, 1956, 41); У кра́йньому ра́зі див. Кра́йній; У (в) ра́зі потре́би див. потре́ба; Як раз та два — дуже швидко, не гаючи часу, миттю. — Так і держи все під запором, а то, як раз та два рознесуть [кріпаки]! (Мирний, І, 1949, 306); У проти́вному ра́зі див. проти́вний².

3. невідм. Уживається при лічбі в знач. кільк. числ. один. Моє життя стало зараз таке коротке, що я кроками можу змірять його. Раз, два, три, чотири… (Коцюб., II, 1955, 267); А далі, далі комсомольці ідуть у ногу: раз, два, три! (Сос., І, 1957, 177); // розм., рідко. Уживається при переліку на позначення першого пункту. Взяти наймичку — тяжко: раз те, що нічим платити, а друге — що наймичка не догляне господарства як слід (Коцюб., І, 1955, 67); — Жалкую, що не став героєм. Не вийшов! — Боявся, чи що? — спитав Роман. — Раз, що боявся, а друге, й головним чином, якось не щастило (Довж., І, 1958, 390).

◊ Раз-два [— і кіне́ць]; Раз-раз [— і кіне́ць]; Раз-раз — і (вже й) гото́во — уживається для підкреслення швидкості дії. — Чуєш, зараз мені погодись з жінкою, — обернувсь старшина до Гната, — щоб мені не було межи вами незгоди! В мене нема довго! Раз-два — і кінець! (Коцюб., І, 1955, 38); Яшко невгамовний із розгону з кручі через голову у воду. І Стьопа схопився, щоб і собі. Але раптом згадав і зупинився. А потім почав одягатися. Петро з Омельком і собі до одежі. Раз-раз і побігли вздовж річки (Головко, І, 1957, 189); Василь розв’язав вузлика і, не розгортаючи хустки, подав дідові. — Он, бач, як воно означа, — молодість. Раз-раз — вже й готово (Хотк., І, 1966, 100).

4. у знач. присудка. Уживається для вираження раптової, несподіваної для когось дії. Вона пантерою заходить, Тарасу в спину поціля… Уже кинджал над головою… Але Зарема в двері: раз! І панна скрикнула од болю, і на підлозі простяглась… (Сос., І, 1957, 389).

◊ От тобі́ й раз! — уживається при вираженні здивування, заперечення і т. ін. — Сідлай жеребця. Мені їхати треба. — Як же я його засідлаю, як він пасеться аж за Радьківщиною? — ..А хто тобі давав розпорядження там пасти? — От тобі й раз!.. Хіба ж ви, забули, як ми їхали степом і ви казали, що там сільрадівська толока і щоб я тамечки пас (Тют., Вир, 1964, 65).

РАЗ², присл. Якось, одного дня, колись. Раз увечері зимою, У одній свитині, Іде боса титарівна І несе дитину (Шевч., II, 1953, 81); Раз Нимидора сиділа коло вікна й дивилась в одчинену кватирку (Н.-Лев., II, 1956, 248); Раз понад самим урвищем тихо проїхало два вершники (Тют., Вир, 1964, 532).

РАЗ³, спол., розм. Уживається для приєднання умовних підрядних речень; якщо. І сьогодні, в цей вечір іскристий, не забуть мені слів тих твоїх: «Значить, гарні вони, комуністи, раз пішов мій онучок до них» (Сос., І, 1957, 240); Я собі й думаю: «Мене ж дядина просила взяти ще шматочок. Раз просила, то чому не взяти?» (Багмут, Опов., 1959, 7); І коли вже його [Махна] піймають?.. — А ми, думаєте, даром оце тут? — перейшов раптом на шепіт Маркіян. — В повіті вже, видно, щось прочули, раз дозори оце порозсилали в усі кінці (Гончар, II, 1959, 240).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 438 - 439.

Раз, зу, м.

1) Разъ. Раз мати родила, раз і помірати. Ном. № 4268. Лінивий два рази робить, скупий два рази платить. Ном. № 4673.

2) Одинъ. Раз, два, три, чотирі, — до драбини причепили. Н. п.

3) Однажды, одинъ разъ. Пішов я раз на вулицю, та й тепера каюсь. Н. п.

4) Случай. Трахвив на злий раз. Ном. № 1807. Порятуй мене в пригоді, а в добрім разі не потребуєм рятунків. Ном. № 2328.

5) Раз-разо́м. Однимъ одинъ разъ. Тільки раз-разом пан мене за вухо поскубли. Г. Барв. 475. Я тільки раз-разом був у Катеринославі. Кобел. у.

6) Раз коло разу. То и дѣло, безъ промежутковъ. Я скребла моркву раз коло разу. Н. Вол. у.

7) Раз-по́-раз, раз-поз-(проз)-раз, раз-у-раз. Постоянно, то и дѣло, поминутно. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142. Чого таки тобі раз у-раз до церкви ходить? ЗОЮР. І. 50. Сичі в гаю перекликались та ясень раз-у-раз скрипів. Шевч. 26.

8) Одного разу. Однажды. Одного разу над містечком стояла тиха місячна літня ніч. Левиц. І.

9) Від-разу, до-разу = Відразу, доразу. Се він, — впізнала до-разу Катря. МВ. ІІ. 112.

10) В-раз = Ураз. Плини, плини, дитятко, плини враз з водою. Чуб. Вітаймо, дитятко, ураз його матку. Чуб.

11) За-що-раз. Каждый разъ. За-що-раз дощ зачинаєся з тії закутини. Камен. у.

12) Hі-раз. Вовсе. Нема ладу ні-раз. Васил. у.

13) Як-раз. Какъ разъ, въ пору. Як-раз батька в лоб, щоб не знав, куди «соб». Ном. № 1779. Якраз Савці свитка, та тільки рукавів нема. Ном. № 7562. Ум. Разо́к, разочок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 3.