САДОВИТИ

Значення садовити це

САДОВИ́ТИ, довлю́, до́виш; мн. садо́влять; недок., перех.

1. Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти; саджати. [Панас:] Я не встою на ногах!.. (Заточується. Маруся й Настя підхоплюють його під боки й садовлять) (Н.-Лев., II, 1956, 459); Хазяйка вставала з-за столу, обіймала Устю за стан і садовила рядом з собою (Коцюб., II, 1955, 251); Капітана садовлять на почесному місці — між Лукією Назарівною і директором школи (Гончар, Тронка, 1963, 139); // Допомагати зайняти місце, влаштуватися десь для поїздки. Я садовлю її в сани, наче пакую дороге скло, кутаю ноги (Коцюб., II, 1955, 254); Вони садовлять його на сани (Мик., II, 1957, 306); // Піднімаючи, допомагати комусь сісти на щось високе. Він бере Ілонку на руки, садовить собі на плече (Гончар, Новели, 1954, 36).

◊ На па́лю садови́ти див. па́ля; На поса́д садови́ти див. поса́д2; Не зна́ти, де (куди́) садови́ти кого — приймати когось із особливою шанобою; Садови́ти на кіл див. кіл; Садови́ти на мілину́ див. мілина́.

2. ким, за кого, на що, розм. Призначати або обирати кого-небудь на якусь посаду, доручати комусь яку-небудь роботу.

3. Обмежувати чим-небудь у харчуванні.

◊ Садови́ти на хліб та [на] во́ду див. хліб.

4. перев. у сполуч. із сл. в тюрму, під арешт, за грати і т. ін., розм. Ув’язнювати, позбавляти волі. Іде Лушня, примовляє: — Яка вона тобі мати? жалітися на сина?!..Садовіть, мовляв, сина в чорну (Мирний, І, 1949, 264); [Поет:] Хоч за пісні садовлять теж за грати, Але, звичайно, можна їх співати, Принаймні ті, що складені без слів… (Сам., І, 1958, 242).

5. Поселяти десь (звичайно для ведення господарства). Під час походів князі забирали смердів з чужих князівств, садовили на свої землі і примушували робити на себе (Іст. СРСР, І, 1956, 55).

Садови́ти на престо́л див. престо́л.

6. Поміщати в гарячу піч для випікання, обпалювання і т. ін. Коровай в хаті Брилів тим часом був ізобганий, і всі жінки, уквітчавшися хрещатим барвінком, садовили коровая в піч (Смолич, Мир.., 1958, 38).

7. ав. Скеровуючи до землі, примушувати опускатися, сісти на землю (літак або який-небудь інший літальний апарат). Садовити літак на лід.

8. Надівати, накладати на щось. Він витягає хустку, швидко протирає окуляри, садовить їх на ніс (Собко, Любов, 1935, 70).

9. розм. Те саме, що сади́ти 1. Знайшов я город наш: стоїть запустілий, Тини поламались, садок погорів… А де ж та вербиця, той паросток милий, Що я колись в землю отут садовив? (Щог., Поезії, 1958, 406); — Люблю орати, косити, молотити. Але понад усе люблю сіяти, садовити, плекати, щоб росло (Довж., І, 1958, 285); Садовили городину. Маленькі постаті дітей розсипалися по ріллі, хто з заступом, хто з граблями (Головко, І, 1957, 93); — Ми після війни третій раз парк садовимо (Вишня, І, 1956, 397).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 13.

Садовити, влю, виш, гл. Садить, усаживать. Садовив його (синка) собі на шию, бігав з їм по хатах. Левиц. Пов. 148. Садовлять (молоду) на ослін. Ном. № 298.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 96.

садовити Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
plantсажать

садовити Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
sadovytysadovytysadovyty

садовити Рід - дієслово, недоконаний вид

садовити Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особасадовлюсадовимо
2 особасадовишсадовите
3 особасадовитьсадовлять
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особасадовитимусадовитимемо
2 особасадовитимешсадовитимете
3 особасадовитимесадовитимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідсадовивсадовили
Жіночий рідсадовила
Середній рідсадовило
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа садовімо
2 особасадовисадовіть
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній чассадовлячи
Минулий чассадовивши

садовити Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
844

садовити в англійській розкладці - cfljdbnb

Цитати української літератури з використанням слова садовити

"Але понад усе люблю сіяти, садовити, плекати, щоб росло…»"Рильський Максим Тадейович - Олександр Довженко

"Хоч мені здається, скоро нікому буде садовити огірки і качати з города гарбузи… Та вони й непотрібні, хлопців на селі мало, підносити їх нема кому"Гончар Олесь Терентійович - Крапля крові

"Але понад усе люблю сіяти, садовити, плекати, щоб росло"Довженко Олександр Петрович - Повість полум'яних літ

"На ту погань не варто звертати й уваги, — вішати, на палю садовити, топити, шкварити… Що вони тепер можуть? Плюнув, розтер, та й годі!"Старицький Михайло Петрович - Останні орли

"Осавулиха все одмагалась сiдати поруч з гетьманшею, просила її садовити на пошановних мiсцях полковниць."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Гетьман Iван Виговський

"— Я от зараз покажу йому, як садовити людей на палі… А це його насіння? — показав він на Галину"Кащенко Адріан Феофанович - У запалі боротьби

"Звелів не давати їм прогулок, за маленький спів садовити в темний карцер і взагалі поводитись так, щоб можна було частіше карати їх."Винниченко Володимир Кирилович - Таємність

"А старший боярин, пан Пiстряк, кишки рве зо смiху, та бiга по селу, та збира свiй поїзд, щоб швидше на посаг молодих садовити."Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович - Конотопська відьма

"І ладен був садовити на воза й жону, й дрібних дітей і їхати світ за очі, туди, де народився й виріс і де ще мусили жити його батьки, брати та сестри, — туди, де жили греки."Білик Іван Іванович - Меч Арея

"Він моторно закрутився коло помосту, ставлячи дзиглика, одніс для чогось свої папери з помосту на лутку, наче вони могли затулити жінку перед студійцями, і заходився її садовити."Антоненко-Давидович Борис Дмитрович - Смерть