ЗНАХОДИТИ

Значення знаходити це

ЗНАХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ЗНАЙТИ́, знайду́, зна́йдеш і рідко ІЗНАЙТИ́, найду́, на́йдеш; мин. ч. знайшо́в і рідко ізнайшо́в, шла́, шло́; док., перех.

1. Шукаючи, виявляти кого-, що-небудь десь. Петруня сідає, перебирає газети, знаходить потрібну, читає (Вас., III, 1960, 347); Звиклі до всього монгольські коні розгрібали ногами сніг, знаходили стеблинки трави, торішнє листя (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 489); Хто чого шукає, то й знайде (Укр.. присл.., 1955, 294); Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Шевч., І, 1963, 4); * Образно. Уже й вечір, а Василя немає. «Чи не трапилась яка біда з ним?» Біди не шукай, вона сама тебе знайде (Автом., Так народж. зорі, 1960, 264); // Виявляти, відкривати внаслідок спеціальних розвідок, досліджень. — Прошу вас.. звернути увагу на корисні копалини. На Україні за всяку ціну треба знайти нафту (Стельмах, II, 1962, 258); Знайти кам’яне вугілля; // Підшукувати, добирати кого-, що-небудь. Руфін від збентеження не знаходить одразу, що сказати, тільки хапається за голову, неначе в приступі наглого болю (Л. Укр., II, 1951, 402); Слухачі всі зареготали, і Мишуня ніяк не знаходив слів, щоб пояснити своє запитання (Ю. Янов., II, 1954, 133); А мати все: — Одружись, Грицю, та й одружись! Чому ні? — А тому ні,— каже Гриць,— що любої пари не знайшов; а побратись абияк не гоже! (Вовчок, І, 1955, 39); Якщо відпаде потреба у військових моряках, то й тоді він знайде для себе корисну справу (Логв., Давні рани, 1961, 25); Незабаром ізнайшов [Денис] собі добру місцину поблизу дуба (Гр., II, 1963, 252); // Виділяти, вибирати певний проміжок часу для чого-небудь. Доводиться просто дивуватися, коли цей борець, поет, белетрист і публіцист знаходить ще час для серйозної наукової роботи! (Коцюб., III, 1956, 35); Може, Ви знайдете зайву часину і коли-небудь обізветесь до мене (Мирний, V, 1955, 378).

Знайшли́ (знайшо́в і т. ін.) ду́рня див. ду́рень; Вдень з вогне́м (сві́чкою і т. ін.) не знайти́ кого, що — не можна розшукати кого-, що-небудь, навіть докладаючи великих зусиль. Мульди повні, а машиніста вдень з вогнем не знайдеш (Руд., Вітер.., 1958, 272); Кінці́ знахо́дити (знайти́) див. кіне́ць1; Ни́тки сухо́ї не зна́йдеш див. ни́тка; Знайти́ о́ком (очи́ма) див. о́ко.

2. Одержувати, мати, здобувати кого-, що-небудь. Ти вічне життя, Делеклюзе, Знаходиш в огні барикад (Рильський, III, 1961, 260); В ряді [капіталістичних] країн дедалі зростають величезні запаси сільськогосподарської продукції, що не знаходить платоспроможного попиту (Рад. Укр., 31.I 1959, 4); Хто з нами в ногу йде — в житті він щастя знайде (Укр.. присл.., 1955, 404); В особі російського пролетаріату трудящі всіх національностей нашої країни вперше в історії знайшли надійного керівника в їх боротьбі за повалення соціального і національного гніту (Тези про 300-річчя возз’єдн.., 1954, 13); // Зустрічати з боку кого-небудь якесь почуття, певне ставлення до себе і т. ін. — Частенько виступав і я у волзьких містах,— згадує Саксаганський,— багато маю друзів-волгарів, не раз у старі тяжкі часи знаходив у них братерську підтримку, чув товариське слово… (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 13); Давно вже погнали його злидні з Китаю. Не одну тисячу кілометрів сходив він у російській тайзі в пошуках кореня життя — женьшеня.. Знайшов він тут дружбу і нове товариство (Довж., І, 1958, 113); // Придбавати, одержувати в чому-небудь джерело якогось настрою, певних почуттів і т. ін. Вона черпала сили у тій покорі, знаходила в ній терпку насолоду (Коцюб., І, 1955, 331); Христина заплакала, знаходячи в сльозах полегшення (Стельмах, І, 1962, 607); Не додавай знесиленим журби, Не добивай зневір’ям підупалих, А розбуди на діло боротьби, Знайди розвагу в світлих ідеалах! (Граб., І, 1959, 387); Квітує степ на Перекопі. Іскриться сіль на Сиваші. Забудь на мить буденний клопіт, Знайди наснагу для душі (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 9); // у сполуч. із сл. відгомін, вираз, відгук, відображення і т. ін. Мати вияв, виявлятися в чому-небудь. Різні етапи, всі визначні події нашого життя знаходили і знаходять свій відгомін у величному симфонічному звучанні його [П. Тичини] поезії (Мал., Думки.., 1959, 8); Якщо в музиці у яскравій художній формі втілені високі прагнення і почуття людей — вона знайде гарячий відгук в серцях наших сучасників, надихне їх на нові подвиги (Літ. Укр., 30.III 1962, 1); Як селянські рухи, спрямовані проти жорстокої експлуатації, так і боротьба робітників знайшли глибоке відображення в творчості Івана Франка (Ком. Укр., 8, 1966, 69).

◊ Знайти́ кіне́ць (моги́лу, ві́чний спочи́нок і т.. ін.) — загинути, померти. — То ж він завтра із другою Піде під вінець… А я собі під водою Знайду вже кінець! (Л. Укр., І, 1951, 325); Лежи, Олечко! Лежи на своїй смертній постелі. Знайшла ти вічний спочинок далеко від рідної матері (Хижняк, Тамара, 1959, 191); Знахо́дити (знайти́) [собі́] пристано́више (приту́лок і т. ін.) — перебувати, зупинятися, поселятися де-небудь. Бункер, в якому знайшов собі пристановище художник, містився в тому ж подвір’ї, що й вогнева мінометників (Гончар, III, 1959, 267); Кілька чоловік нас, партизанів, знайшли собі притулок на невеличкому болоті (Збан., Крил. гонець, 1953, 18); Знайти́ суд на кого — приборкати кого-небудь, застосувавши певні засоби впливу. Коли так, вона знайде суд на них, вона дасться їм узнаки. Явдоха вилаялась, як уміла, і з качалкою в руках вибігла з хати (Коцюб., І, 1955, 56); Не знахо́дити (не знайти́) [собі́] мі́сця: а) втрачати душевну рівновагу, самовладання, спокій. Мати, мабуть, місця собі не знаходить, вболіваючи за неї, клянучи себе за те, що дозволила Марії поїхати в Севастополь до брата (Кучер, Чорноморці, 1956, 31); У голосі Давидовім жінці вчулася немов зневага до неї.. Чи думає, що так і до всіх вона, як до нього, хто б не зайшов,— весела, місця собі не знайде в хаті (Головко, II, 1957, 101); б) фізично страждати від чого-небудь. До города дорога й недалека, Не забариться б перейти. Та як на те така стояла спека, Що й місця не знайти (Гл., Вибр., 1951, 79); Як тільки циганка сотворила теє ворожбитство, в баби лице почорніло, з рота виступила піна і стало її так трясти, що місця собі не знайде (Тют., Вир, 1964, 16).

3. також без додатка. Придумувати, розмірковуючи над чим-небудь. Вони [чиновники] знаходять інший шлях: висилати на Камчатку бунтарів, революціонерів, яких народило і місто, і село (Стельмах, І, 1962, 17); Їли якийсь час усі мовчки, не знаходили, про що балакати (Головко, II, 1957, 137); Ленін знайшов шляхи і засоби, щоб з-за тюремних грат керувати «Союзом боротьби» (Біогр. Леніна, 1955, 33); — От як дядько Вавило тебе батурою одшмагають, отоді знатимеш! — За що ж він битиме? — питаю. — Він знайде за що (Тют., Вир, 1964, 30); // Внаслідок спостережень, досліджень і т. ін. приходити до певних висновків, складати, створювати якусь думку про кого-, що-небудь. Горький писав мені, що він переглянув коректурні аркуші (перші) і знаходить переклад «удачным». Радить мені зараз випустити 2 і 3 томи (Коцюб., III, 1956, 372); Завтра я йду до Яновського і .. спитаю, як він знаходить мій стан взагалі (Л. Укр., V, 1956, 381); Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників. Розваживши добре, він знайшов, що справді взяв через край (Сам., II, 1958, 231); // тільки док., розм., у сполуч. із сл. чим, за чим, що, кого і т. ін. Уживається для вираження ірон. чи зневажл. ставлення до кого-, чого-небудь. — Оце знайшли, чим турбуватись. Побрязкачі будуть (Вовчок, VI, 1956, 288); — Ну, годі, Яшко, годі! Теж мені, знайшов за чим плакати! За куркульськими наймами! (Головко, І, 1957, 139).

◊ Знахо́дити (знайти́) [собі́] ра́ду — приймати певне рішення, вміти вийти із скрутного становища. Пилипиха усю правду нашу знала, а ради не знаходила, хоч яка була мислива собі (Вовчок, І, 1955, 223); Іншим завжди щось порадить [Василина], а от собі ніяк не може ради знайти… (Кучер, Трудна любов, 1960, 285); Знайти́ себе́ — визначити своє покликання. Творча доля художника [І. Похитонова] була складною і не зовсім звичайною. Довго він не міг знайти себе, свого справжнього покликання (Мист., 5, 1963, 25); Знайти́ своє́ мі́сце — дістати можливість застосувати свої здібності. [Степан:] У мирному житті кожна людина мусить своє місце знайти (Корн., II, 1955, 88); Знахо́дити (знайти́) спі́льну мо́ву з ким — досягати повного взаєморозуміння з ким-небудь. Яка вона була щаслива, коли між двома сварками, хоч на хвилину, їй вдавалось знайти спільну з Антоном мову! (Коцюб., II, 1955, 305).

4. Зустрічати, заставати кого-, що-небудь десь. Під час танку, коли траплялися перерви й переходи, вона любила зайвий раз упевнитися, що ми сидимо в залі — я чи Сев. Ми й сиділи, у нас було одне місце, де вона завше знаходила нас (Ю. Янов., II, 1958, 53); Біля крюка [пульманівського вагона] Каленик Романович з Рубіном знайшли кілька молодих ковальських помічників і коваля (Сенч., Опов., 1959, 15); На колгоспному дворі він знайшов того попелу цілі купи (Тют., Вир, 1964, 378); // Заставати, виявляти кого-, що-небудь в якомусь положенні, стані. Татьяну він саму знаходить, І мовчки декілька хвилин Вони сидять (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 206); Макуха все й розказав: як увійшов у світлицю і як знайшов Левка над скринею з грішми (Кв.-Осн., II, 1956, 261); Двері до капітанської каюти знайшли зачиненими (Трубл., Шхуна.., 1940, 193).

5. Помічати, бачити у комусь, чомусь що-небудь. Мати знаходила і свої риси в дитини: тиха хода, лагідна мова, рівний грудний голос (Чорн., Визвол. земля, 1950, 7); Правду кажучи, я не знайшов нічого такого у тій рецензії, щоб заради неї збивати бучу (Мирний, V, 1955, 363); Химерний він [Матвій] чоловік: мерзне в тих лісах, наче вовчий хвіст, сам на вовкулака став схожим, а, дивись, щось людське і знайдеш у нього (Стельмах, І, 1962, 95); Жених мій унадивсь до Бетсі… І що він у ній, навіжений, знайшов? (Бернс, Вибр., нерекл. Лукаша і Мисика, 1959, 87).

6. тільки док., розм. Народити (дитину). Сова кричить.. «Се якась дівка знайде дитину» (Барв., Опов.., 1902, 238); А пора вже як прийшла, Двох синів собі знайшла [царівна]. Не сховаєш в мішку шила, Враз цареві (доложили) (Манж., Тв., 1955, 201).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 646.

Знаходити, джу, диш, сов. в. знайти, йду, деш, гл.

1) Находить, найти; обрѣтать, обрѣсти. Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою. Мет. 111. Посилала пані шукати. Шукали, шукали — не знайшли. МВ. ІІ. 52. Не знайду я такої дружини. Хата, 35. Там грішники перестають буяти, там томлені знаходять опочивок. К. Іов. 8. Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав. Котл. Ен. II. 17.

2) Знайти дитину. Родить ребенка. А її уже й не турбую, моєї бідної Папірусі, щоб уже благополучно знайшла. Г. Барв. 298.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 171.

знаходити Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
findнаходить

знаходити Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
znakhodytyznakhodytyznakhodyty

знаходити Рід - дієслово, недоконаний вид

знаходити Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особазнаходжузнаходимо
2 особазнаходишзнаходите
3 особазнаходитьзнаходять
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особазнаходитимузнаходитимемо
2 особазнаходитимешзнаходитимете
3 особазнаходитимезнаходитимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідзнаходивзнаходили
Жіночий рідзнаходила
Середній рідзнаходило
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа знаходьмо
2 особазнаходьзнаходьте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часзнаходячи
Минулий часзнаходивши

знаходити Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
945

знаходити в англійській розкладці - pyf[jlbnb

Цитати української літератури з використанням слова знаходити

"Тільки зіркі очі стовусів могли в цій непроглядній пітьмі знаходити зарубки на деревах й вибирати дорогу"Близнець Віктор Семенович - Земля світлячків

"Нещодавно був вражений, прочитавши у газетi, що вченi зумiли знайти алгебраїчне розв'язання задач з розпiзнавання, зумiли змоделювати за допомогою математики такi функцiї мозку, як здатнiсть знаходити подiбнiсть, дiяти на основi iнтуїцiї i таке iнше"Кашин Владимир - I жодної версiї

"Аякже, їх чекає воiстину божественне заняття - знаходити безнадiйнi, потенцiйно неспроможнi до самозародження життя свiти i пробуджувати їх"Панасенко Леонид - Не камiнь

"А може, воно так і було? Може, професорові приємно було знаходити підтвердження спільного походження Землі та Місяця і разом з тим хотілося відшукати щось зовсім нове, незнане на Землі?"Бережний Василь Павлович - В зоряні світи

"- Досi вченим i мандрiвникам вдавалося знаходити чимало всiляких наскельних малюнкiв та пiктограм"Сушинский Богдан - Забутi письмена

"Лад йому та й знаходити."Усна народна творчість - А в кривого танця

"Братчики вже й обурюватися почали, бо ж треба було знаходити якесь затишне місце і влаштовуватися на зиму — а дід гасає, мов курка з яйцем"Рутківський Володимир Григорович - Джури козака Швайки

"До чого ж ця мова? До того, що високих родів люди не лише в позовах, війнах, комерціях, домобудівництвах, мистецтвах, а й у найпершому пункті, тобто в думках щодо Бога, повинні знаходити істину і противитися забобонам."Сковорода Григорій Савич - Книжечка, що називається Silenus Alcibiadis, тобто ікона алківіадська

"Бо знаходити людину, щоб вона знову зникла…"Загребельний Павло Архипович - Диво

"Знав-бо, що є добрі книги, але сам не тямив, по чому їх пізнавати і де їх знаходити"Грінченко Борис Дмитрович - Під тихими вербами