НИТКА

НИ́ТКА, и, ж.

1. Тонко зсукана, скручена пряжа, що використовується для шиття, в’язання, вишивання, виготовлення тканин і т. ін. Чоловіки були в білих свитах з комірами, гарно вишитими червоними або синіми нитками (Н.-Лев., II, 1956, 403); Пригадую й суворі окуляри, Нитками перев’язані сяк-так (Рильський, І, 1956, 174); — І Катря з ним іде? — спитав Зозуля. — Куди голка, туди й нитка, — пояснила Уляна (Кучер, Трудна любов, 1960, 422); * Образно. Блищить тонка нитка далекого Дніпра (Ю. Янов., І, 1958, 229); * У порівн. В нас дорога… Наче нитка, в’ється понад кручі (Фр., XIII, 1954, 331); // чого. Тонкий довгий предмет, що намотується на що-небудь. Уявив Фрунзе.., як годинами стоять його телефоністи через увесь Сиваш у прибуваючій крижаній воді, тримаючи в задубілих руках нитку провода (Гончар, II, 1959, 427); Котили вони поперед себе дерев’яне колесо, залишали за собою тонку нитку телефонного кабеля (Збан., Сеспель, 1961, 247).

Виво́дити (ви́вести) ни́тку див. виво́дити¹.

◊ Бі́лими нитка́ми ши́тий (ши́та, ши́те) — невміло, погано зроблений, замаскований. План ухвалили врешті Матюшин та Гнидин. План білими нитками шитий, але — хай. Хто там доскіпуватися буде (Головко, II, 1957, 146); — Іване Семеновичу! Ти ж розумна людина. Дурниці то все — Білими нитками шите твоє звинувачення. (Збан., Переджнив’я, 1960, 349); До [оста́нньої] ни́тки — абсолютно, повністю все. — На вашій дранці все ж до нитки записано, хіба ви що пропустите? — охоплюють парубка тривожні здогадки (Стельмах, І, 1962, 119); Звести́ся до ни́тки — втратити все, що було в господарстві. До нитки звівся мій козак, Усе на панщині проклятій, А був хазяїн… (Шевч., II, 1963, 126); Злови́ти ни́тку (нитки́) див. злови́ти; Змета́ти на живу́ ни́тку див. змета́ти; Ни́тки сухо́ї нема́ (не зна́йдеш) на кому — у кого-небудь одяг промок наскрізь. — Лихо та й годі нашій Марусі! Нитки сухої на ній нема, а нігде обсушитись (Кв.-Осн., II, 1956, 80); Промо́кнути (змо́кнути) до ни́тки — промокнути наскрізь. Вода .. стікала з гілок йому за комір, він уже промок до нитки (Гончар, Людина.., 1960, 98); Прохо́дити черво́ною ни́ткою — бути основним, провідним у чому-небудь. Ленін учив, що соціалізм створюється самими народними масами. Ця ідея проходила червоною ниткою через всю державну діяльність Леніна (Біогр. Леніна, 1955, 189); Увірва́лася (перерва́лася, обірва́лася) ни́тка — настав кінець чому-небудь. Терешкові ввірвалась нитка верховодити хоч на вулиці або на вечорницях (Кв.-Осн., II, 1956, 21).

2. перен. Те, що поєднує, зв’язує з ким-, чим-небудь. Рідна хата, мов та квітка. Що скрашає весь квітник. З рідним краєм якась нитка Тебе зв’язує навік (Граб., І, 1959, 622); Шевченко, однодумець Добролюбова і друг Чернишевського, нерозривними нитками зв’язаний 6ув з російською культурою (Рильський, III, 1956, 181); // Послідовність, основний напрямок чого-небудь. — Ох, сміх тепер, — стуляючи нитку перерваної розмови, почала знову Мар’я (Мирний, III, 1954, 164); Хотів одразу заговорити про бажане, передумане, та враз загубив нитку думок (Десняк, І, 1955, 306).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 415.

Нитка, ки, ж.

1) Нитка. Батіг не нитка, не увірветься. Ном. № 1286. По нитці дійти до клубочка.

2) Вертикально стоящая палка в витушці: нижний ея конецъ вдолбленъ въ основаніе снаряда. См. Штомпель. Чуб. VII. 410. Ум. Ниточка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 564.

ни́тка (зменшені — ни́точка, ни́тонька) — тонка зсукана, скручена пряжа для шиття, в’язання, ви­шивання, виготовлення тканин і т. ін.; пов’язана здебільшого з те­мою життя і смерті (кажуть: «Уві­рвалася йому вже нитка»); за допо­могою нитки здійснювався зв’язок між землею і «нижнім світом»; на Поділлі вірили, що позичати голку треба з ниткою, — «щоб було чим витягти з пекла»; вважалося, що «за грішником котяться клубки й тягнуться нитки»; четверго́вою ниткою обводили як оберегом по­ле; вона вважалася лікувальною — нею обв’язували руку, яка боліла, чіпляли на шию від лихоманки, — «ходи, поки загубиться»; нитка, випрядена в Чистий четвер і взята на Могилки, давала змогу побачи­ти померлого; нитка має виразну перетворювальну силу, а також пов’язана з нечистою силою, пор. повір’я про здатність відьми (чор­та) перекидатися клубком ниток; нитка символізує зв’язок і шлях до суті, коли кажуть: «Доведе ниточка до клубочка», «По нитці голки хо­дять»; разом з тим цей зв’язок мо­же бути ненадійним («Батіг не нитка, не увірветься»); оскільки нитка — це довга й тоненька час­тинка виткої вовни, шовку, бавов­ни, символіка молодості й звиван­ня переходила й на саму нитку як символ стрункості дівчини («тонка, як нитка») й коханої: «Ой Боже мій милосердний, ти — шовкова нитка; Гей, всі рибки сюди ходять, Моєї не видко»; з ниткою пов’яза­ні й повір’я: вагітній жінці не мож­на мотати нитки, бо дитину обмо­тає пуповина довкола шиї; на Ан­дрія нитка використовувалася дів­чатами для ворожіння. Скільки нитку не пряди, а все ж кінець буде (прислів’я); З рідним краєм якась нитка тебе зв’язує навік (П. Грабовський); фразеологія: бі́лими ни́т­ками ши́тий — невміло, погано зроблений, замаскований; звести́ся до ни́тки — втратити все, що було в господарстві; у[ві]рва́лася ни́тка — настав кінець кому-небудь; ходи́ти по ни́точці — бути слухняним.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 396-397.