ШИТИЙ

ШИ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до ши́ти. Цілі нації в захваті плескатимуть їм з слізьми зворушення, припадатимуть на площах до сірої солдатської шинелі сержанта Орлюка, питатимуть, звідки вона, де шита, ким заворожена, чи багато разів прострелена (Довж., І, 1958, 323); Прощалася [дівчина] при долині. Дарувала шиту шовками хустину, Щоб згадував на чужині (Шевч., II, 1963, 60); Серед десятка важких постатей у довгих, бухарським золотом шитих чапанах ледве розрізниш дві фігури, вдягнені не в східний одяг (Ле, Міжгір’я, 1953, 62); Шовком шите бурхливе море на японському панно було прекрасне не тим, що воно нагадувало живопис олією, а тим, що розповідало про вершину майстерності саме японських вишивальниць (Вол., Дні.., 1958,, 21); *Образно. Горби., дерева прибралися у дорогі, сріблом шиті убори й весело сміялися (Кобр., Вибр., 1954, 164).

∆ Бі́лими ни́тками ши́тий (ши́та, ши́те) див. ни́тка; [Все] ши́то на оди́н копи́л — те саме, що [Всі] на оди́н копи́л зши́ті див. копи́л; Зна́ти і ши́те й по́роте — бути добре обізнаним у чомусь; мати багатий досвід; Не ли́ком (не з ли́ка, не ли́чком) ши́тий див. ли́ко, ли́чко²; Не на (для) ме́не (те́бе і т. ін.) ши́тий — щось не призначене, не розраховане на когось; щось не для кого-небудь. Теплий кожух, тілько шкода — Не на мене шитий, А розумне ваше слово Брехнею підбите (Шевч., І, 1951, 77); Ши́то й кри́то; Ши́то-кри́то, безос.— про те, що лишається таємним, невідомим. — Ти думаєш, на кордоні, як у Троянівці,— виліз на клуню,— і все видно? Там усе засекречено, спроста не побачиш. — Як це "засекречено"? — А так — шито-крито (Тют., Вир, 1964, 303); — Гадаю, він мовчатиме. І коли ти сам підв’яжеш язика,— все залишиться шито-крито… (Тулуб, В степу.., 1964, 491); Як на тебе (мене і т. ін.) шитий (шите) — саме такий (таке), як треба (про одяг, взуття); в міру, якраз. [Журавель:] Костюм як на тебе шитий (Мик., І, 1957, 440); — Повернись… Так… Все як на тебе шите (Гончар, III, 1959, 330).

2. у знач. Прикм. Виготовлений, зроблений шиттям (про одяг, взуття і т. ін.). Роздивлялись [дівчатка] Юльчині черевички — високі, з білим шитим рантом, з мідними пістонами (Кучер, Голод, 1961, 99).

3. у знач. Прикм. Оздоблений вишивкою. Везе Марко Катерині Сукна дорогого, А батькові шитий пояс Шовку червоного, А наймичці на очіпок Парчі золотої (Шевч., І, 1963, 321); І справді — гарно в Павла Піддубня у його затишку! Зелено-червоними плахтами стільчики повкривані, шиті рушники — гостинці з України — висять на кілочках (П. Куліш, Вибр., 1969, 284).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 463.

Шитий, а, е.

1) Прич. отъ шити. Теплий кожух, тільки шкода, не на мене шитий. Шевч. 124.

2) прил. Шитый, вышитый. Шитими рукавами помахає. Чуб. ІІІ. 190.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 497.