ЦАРСЬКИЙ

ЦА́РСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до цар 1; належний цареві. Латин по царському звичаю Енею дари одрядив (Котл., І, 1952, 174); Он — палац Зимовий. В нім Розміщався царський дім (Нех., Ми живемо.., 1960, 120); Завжди терновий вінець буде кращий, ніж царська корона (Л. Укр., І, 1951, 189); Слідом увійшов Каленик. Ніс обережно в обох руках царський портрет, трохи засиджений мухами (Коцюб., II, 1955, 196); Коли поїзд порівнявся майже зі мною, якийсь чоловік випнувся трохи з юрби, і тут його, на царських очах, взяли в нагаї кінні поліцейські (Стельмах, І, 1962, 406); В Петербурзі цар Микола II сидить за столом. Не осяває царське чоло жодна висока думка. Нудний і сірий останній з царів (Довж., І, 1958, 34); В царському палаці метушня, гомін (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 18); // Який виходить від царя. Підписано ясно: «Соціал-демократи». Це партія така робітнича, закликає .. не вірити маніфестові царському (Головко, II, 1956, 256).

&́9651; Ца́рська борі́дка див. борі́дка; Ца́рська горі́лка див. горілка¹; Ца́рські воро́та — те саме, що Ца́рські врата́ (див. врата́); Ца́рські врата́ див. врата́.

2. Пов’язаний з політичним режимом на чолі з царем; монархічний, самодержавний. Та не тихне дума люта Про кайдани і про пута, Про сіпацтво і неволю, І про царську самоволю (Фр., XIII, 1954, 152); На рейді стояв тритрубний броненосець, а попереду, як оса, гостроносий міноносець, їхні команди повстали проти царського самодержавства (Панч, В дорозі, 1959, 154); Він говорив про дослідження багатющого родовища нафти на дні Каспійського моря. Царський уряд Росії не звернув ніякої уваги на працю відомого професора (Донч., II, 1956, 76); І разом предки ясночолі Ішли, повиті в грім, у гнів. Супроти царської неволі, Супроти панських батогів (Рильський, III, 1961, 145); Може, ..Фрунзе розповідав йому, Оленчукові, про себе, про юність, що минала на барикадах та в царських тюрмах (Гончар, II, 1959, 407); — Я робітник,— сказав Щорс, — а не царський генерал, як бреше ваш барбос Петлюра (Довж., І, 1958, 161); // Який має такий політичний режим (про державу). Царська Росія; // Державний, казенний (за монархічного режиму). Улас ходив щодня в царську скарбницю (Н.-Лев., III, 1956, 302); Чебанов просидів щось 2 години, розказував про себе й про свій замір дати концерт в Чернігові, а потому вступити на царську сцену (Коцюб., III, 1956, 174); Батько спочатку дуже гнівався на свого сина, який після царської служби не повернувся до землі, а став працювати в столиці на суднобудівному заводі (Стельмах, I, 1962, 246); // Про гроші, що мали обіг за царя. Жабі пригадала, що у неї є ще прихованих за шкіркою радикюля [ридикюля] двадцять царських п’ятисоток (Досв., Вибр., 1959, 89); Його безпомильно розшукали якісь непевні людці, і Сидір Сидорович передав їм зі складу кілька пудів дорогоцінного борошна за кільканадцять золотих імперіалів царської чеканки (Коз., Листи.., 1967, 261).

3. перен. Розкішний, величний, багатий; такий, як у царя. Отож з 9-ї версти почали ми, голубонько моя, підійматися вгору. З цього місця починається добра (царська) дорога (Коцюб., III, 1956, 136); Правду казали апостоли: жертва була непотрібна, їх Мессія не звик до царської розкоші (Л. Укр., І, 1951, 427).

&́9651; Ца́рські скі́фи — іраномовні кочові племена, які населяли південну частину степу України в VI-III ст. до н. е. Кочові племена, основне ядро яких становили царські скіфи («кращі і численні»), займали пануюче становище у Скіфії (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 148).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 183.

Царський, а, е. Царскій. Стала дружиною царській дитині. Рудч. Ск. II. 48. Царське свято. Табель, высокоторжественный день. Камен. у. Царський вінець. Вѣнчальный вѣнецъ. А щоб ти під царський вінець не підійшла! — злобное пожеланіе дѣвушкѣ но вийти замужъ. Ном. № 3683.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 424.