ДІЛО

ДІ́ЛО, а, с., розм.

1. Робота, заняття людини, пов’язані з розумовим і фізичним напруженням. Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Кв.-Осн., II, 1956, 472); Несімо прапор справи нашої в дужих руках, ..не відділяймо сло́ва від діла… (Коцюб., І, 1955, 170); // Наслідки цієї діяльності. Коваль радісно глядить на своє діло, любується ним кілька хвилин, а потім дає в руку сусідам (Фр., IV, 1950, 193); Робота йде. Ось-ось незабаром закінчать. Тоді покажуть усім, не будуть уже таїтися. Аби лише вийшло діло (Головко, І, 1957, 191).

2. чиє. Те, що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у чиєсь завдання; справа. — Що не кажи, а не панське діло біля землі ходити (Мирний, IV, 1955, 251); — Заходь, хто бореться за революцію, за робоче діло..! (Панч, II, 1956, 271); В славних трудових ділах хліборобів України, як сонце у краплині води, відбивається відданість радянських людей любимій Батьківщині, ленінській партії комуністів (Рад. Укр., 4.УІІІ 1959, 1).

3. розм. Ділова потреба. — Та ще послухай, щось скажу: Щоб в пекло ти зайшов до мене, Бо діло єсть мені до тебе (Котл., І, 1952, 108); Тут уже втрутився до цієї справи я і дозволив їй [молодиці] іти за своїм ділом (Ю. Янов., І, 1954, 62); // кому, чому, до кого — чого. Відношення, причетність. — Яке вам діло до мого життя й до моїх грошей? Не ви мені їх дали! — сердиться Карпо (Коцюб., І, 1955, 302); Жилося трудно і свинопасом, і чабаном.. Кому там діло — чи він наївся, чи він голодний (Головко, II, 1957, 389).

4. розм. Що-небудь важливе, істотне, потрібне. — Ти кажи діло, а то квакаєш, як ворона (Мирний, І, 1954, 294).

5. рідко. Те, що відбулося; те чи інше явище. Слухайте ж, як було діло (Вовчок, VI, 1956,261); Ні, не соромно нам оглянутися на діла давно минулих днів (Довж., III, 1960, 79).

6. рідко. Справа, що підлягає адміністративному або судовому розглядові. Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею (Н.-Лев., II, 1956, 261); // Зібрання документів, що стосуються якоїсь справи або особи. — Прокурор не буде з ними демократію розводити.. Він одразу заведе діло номер такий-то, підшиє в нього першого папірця, а там уже само покотиться (Кучер, Трудна любов, 1960, 140).

7. заст. Промислове або комерційне підприємство.

◊ Бу́ти в ді́лі; Іти́ в ді́ло — використовуватися. — Ці апарати три роки тому були в ділі, але не довго послужили, не було путнього механіка (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 16); Вели́ке ді́ло, ірон. — про що-небудь незначне, пусте. А щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло — миші (Гл., Вибр., 1951, 107); Грі́шним ді́лом див. грі́шний; Ді́лом допомага́ти (прислу́жуватися) — подавати конкретну допомогу. За Вашу ідею.. я завжди стояла і буду стояти, а наскільки прислужуся їй ділом, се залежатиме від моїх сил і талану (Л. Укр., V, 1956, 133); Ді́ло на мазі́ — робота, справа налагоджена, не затримується; Ді́ло [не] стої́ть за ким — чим — про причини затримки якої-небудь справи. —Ну, то за чим же діло стало? (Головко, II, 1957, 474); — За платою діло не стане, — сказав Юрій (Бурл., Напередодні, 1956, 14); Ді́ло роби́ти — працювати, робити що-небудь корисне. Сидить [пані], тільки очима поводить та вигукує: «Робіть діло! робіть! не лінуйтеся!» (Вовчок, 1, 1955, 29); Яке то трудне діло Кирилик робить; це не те, що телят перейняти… А це треба.. завчити і пам’ятати (Мирний, І, 1954, 152); До ді́ла — до речі, до ладу що-небудь; по суті. — Все оце дуже чуло сказано, але не до речі, а от саме перше слово було до діла (Л. Укр., III, 1952, 593); Зві́сне ді́ло див. зві́сний; І ді́лу кіне́ць див. кіне́ць¹; Ка́їнове ді́ло чини́ти — зраджувати, вбивати. [Іван:] Радянська влада — кров нашої крові. Для неї і про рідного сина забудеш, коли цей син.. каїнове діло чинить… (Галан, І, 1960, 506); Куди́ твоє́ ді́ло — про щось гарне, незвичайне. Бачу, — він на пероні. Не у спецівці… в сірій кепці, з чемоданчиком — куди твоє діло! (Мур., Жила.. вдова, 1960, 66); Ма́ти ді́ло з ким — чим — вступати в які-небудь стосунки з ким-небудь, стикатися з кимсь, чимсь. Мені ніколи не доводилось мати діла з цензурою (Коцюб., III, 1956, 230); На ді́лі — практичною діяльністю, на практиці. Радянський Союз на ділі довів, що він прагне миру і ділового співробітництва з усіма країнами (Рад. Укр., 26.Х 1956, 1); Не бу́де ді́ла — нічого не вийде, марна справа. — Казала біла, що не буде діла! — підвівся Микола Йосипович (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 568); Не ва́ше (твоє́, його́ і т. ін.) ді́ло; Не ва́шого (твого́, його́ і т. ін.) ума́ (ро́зуму) ді́ло — вас (тебе, його і т. ін.) не стосується, ви (ти, він і т. і н.) не повинні втручатися. [Данченко:] Та воно начебто це й не ваше діло, пане… (Гр., II, 1963, 511); — Не твого ума діло! — гарикнула Текля і одвернулася (Кучер, Трудна любов, 1960, 272); Не ді́ло — не годиться. Так працювать не діло, пошкодиш і собі (Сос., І, 1957, 320); Нема́ (не було́ б) ді́ла — нічого не виходить, не вийшло б. Прикажчик нічого не розуміє і коли б не Андрій, не було б діла (Коцюб., II, 1955, 39); Ковалі мене до горна Підведуть — дивися, сила! Хай робота наша чорна. Та без неї нема діла (Ус., Листя.., 1956, 202); Нема́ ді́ла кому до кого-чого — не цікавиться хтось ким-, чим-небудь, не має ніякого відношення, ніяких справ. — Вас горне до себе наука,.. а до життя, до громадських справ — вам немає діла! (Мирний, 1,1954, 351); — Я думаю так,.. я один, і більш мені нема ні до кого діла (Л. Укр., III, 1952, 687); Не сті́льки того́ ді́ла — невелика, нескладна справа; Па́ном ді́ло — розкішно, безтурботно. Мірошник паном діло жив (Греб., І, 1957, 69); — Я б тоді паном діло зажив. Та де тобі, — більше б пана був.. Усе б у садку і сидів та овочі їв (Мирний, IV, 1955, 25); Те́мне ді́ло див. те́мний; Чо́рне ді́ло див. чо́рний.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 304.

Ді́ло, ла, с.

1) Дѣло, работа. Діла не робиш і од діла не ’дходиш. Ном. А в черницях добре жити, діла не робити. Лавр. 46. Ді́ла не скі́льки! Немного дѣла.

2) Поступокъ. Добре діло вчинила на мені. Єв. Мр. XIV. 6. Терпів єси рани за діла чоловіка. Чуб. ІІІ. 16.

3) = Справа.

4) Надобность, нужда. Є дільце, дядечку, до вас. Гліб. 77. До діла, у діло. Какъ слѣдуетъ; кстати; къ дѣлу. ХС. IV. 18. Хиба він постелеть як до діла? Де упав, там і заснув. Мнж. 8. Жупанина по коліна, пошита до діла. Мет. Так до діла, як свиня штани наділа. Ном. Отся річ до-діла. Кв. Я твоїй ненці не вгожу:…. Помажу колін — не біло, помию ложки — не в діло. ХС. III. 37. Ум. Ді́лечко, ді́льце. Чом не хочет, паняночко, ділечка робити? Н. п. Хто в мене по сінечках ходив? Хто в мене ділечко поробив. Мет. 232.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 391.