ХВОРОБА

ХВОРО́БА, и, ж.

1. Порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих чинників внутрішнього й зовнішнього середовища; недуга, захворювання. Хвороба нікого не красить (Укр.. присл.., 1955, 145); Замполіт недавно тільки одужав як слід. Обличчя його після хвороби ще й досі було якесь змарніле, зім’яте, зблякле (Гончар, III, 1959, 97); Як її [дівчинку] не годували, як її не лікували від різних хвороб, ніщо не допомагало (Ів., Вел. очі, 1956, 52); — Ну, а коней з хворобами, як це буває, не продаєш? (Стельмах, І, 1962, 189); // Вияв хворобливих ознак у розвитку рослин; ураження. Важливе значення для підвищення врожаю плодів та ягід мають заходи по боротьбі з шкідниками і хворобами садів (Вісник АН, 6, 1957, 41).

&́9651; Ві́това хворо́ба див. Ві́това хворо́ба; Гірська́ хворо́ба див. гірськи́й; Душе́вні хворо́би див. душе́вний; Зара́зні (інфекці́йні) хворо́би — захворювання людини й тварин, збудниками яких є хвороботворні бактерії, віруси, а також мікроскопічні гриби, що проникають в організм і розмножуються в ньому. В обстановці дальшого оздоровлення умов праці і побуту, зростання культурного й санітарного рівня населення заразні хвороби.. можуть бути різко знижені, а деякі з них зовсім ліквідовані (Як запоб. заразн. хвор., 1957, 5); Виявлено збудників багатьох інфекційних хвороб (Наука.., 12, 1957, 12); Істо́рія хворо́би див. істо́рія; Кесо́нна хворо́ба див. кесо́нний; Морська́ хворо́ба див. морськи́й; Паду́ча хворо́ба див. паду́чий; Перли́нна хворо́ба див. перли́нний; Промене́ва хворо́ба див. промене́вий; Слоно́ва хворо́ба — те саме, що слоно́вість, елефантіа́з; Со́нна хворо́ба див. со́нний; Трансміси́вні хворо́би див. трансміси́вний; Цукро́ва хворо́ба див. цукро́вий.

&́9671; На яку́ хворо́бу? — для чого, навіщо. На цей раз мова між дядьками йшла про те, на яку хворобу їх сюди викликали в таке рання (Тют., Вир, 1960, 170); Не твоя́ (його́, ва́ша і т. ін.) хворо́ба — не твоє, його, ваше і т. ін. діло. Дядько поправив шапку і недовірливо перехнябив плечима: — Якщо на предмет хлібозакупки або про м’ясо, то трудно. Не зійдуться.— Це вже не твоя хвороба, а моя. Роби, що кажуть (Тют., Вир, 1964, 175); Упійма́ти хворо́бу див. упійма́ти.

2. перен. Неприродне, надмірне захоплення чим-небудь, надзвичайний потяг до чогось. У Василя теж була своя «хвороба» — пристрасть до бандури (Баш, Надія, 1960, 11).

&́9671; Хворо́ба ро́сту (зроста́ння) — труднощі, які виникають у період розвитку чи освоєння чогось нового (у виробництві, громадському житті і т. ін.). Хвороби росту нового життя дуже болісно сприймаються драматургом [М. Кулішем], і він перебільшує небезпеку міщанства (Вітч., 2, 1962, 206).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 47.

Хвороба, би, ж.

1) Болѣзнь. Що панська хвороба, то наше здоров’я. Ном. № 1154.

2) Употребл. презрительно для обозначенія ничтожнаго количества. Що там і грошей тих — хвороба! Ном. № 7704.

3) Хворо́би тепер зро́биш, підеш и пр. Бранчивое выраженіе, обозначающее невозможность, сдѣлать, пойти и пр. Хвороби тепер у льох підеш. Радом. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 394.

хворо́ба = хоро́ба — у дохристиянських віруваннях — уосібнена зла (лиха) сила, що насилає на людей недугу, шкодить їхньому здоров’ю; тому кажуть: «Хвороба коли не вморить, то скривить», «Хвороба їде в хату рисаками, а виїжджає волами», «Хворобу не треба кликати, сама прийде». Що панська хвороба, то наше здоров’я (М. Номис); Здоровий хороби сподівайся (М. Номис); фразеологізми: на яку́ хворо́бу (хоро́бу)? — для чого? навіщо?; не твоя́ (його́, ва́ша і т. ін.) хворо́ба — не твоє (його, ваше і т. ін.) діло.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 617.