ВЕРСТАТ

ВЕРСТА́Т, а, ч. 1. Примітивне дерев’яне устаткування для ткання ручним способом полотна, килимів і т. ін. Старий Василь тче на верстаті полотна (Н.-Лев., III, 1956, 325); Ольга.. прочинила двері праворуч, звідки долинав ритмічний стукіт, наче там хтось ткав на верстаті (Вільде, Сестри.., 1958, 110); // текст. Машина для виробництва різних видів тканин. На роботу ткаля вийшла, За верстат стає вона, Щоб сьогодні вдвоє більше Нам наткати полотна! (Нех., Ми живемо.., 1960, 57).

2. рідко. Те саме, що верста́к 1. В робітні були три [столярні] верстати: працювали звичайно, крім майстра, два челядники (Фр., IV, 1950, 203); Тимко стояв біля верстата і рубанком завзято стругав дошку (Донч., V, 1957, 171).

3. техн. Машина для обробки деталей або матеріалів. Сортовий прокат металу є матеріалом для виготовлення деталей на металорізальних верстатах (Слюс. справа, 1957, 22); Мені — на заводі стоять за верстатом, Робити комбайни, сівалки, плуги (Гірник, Сонце.., 1958, 193).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 331.

Верстат и варстат, ту, м., варстать, ті, ж.

1) Также кросна. Ткацкій станокъ. Чуб. VII. 409. Хто пряде, хто за верстаттю. Г. Барв. 33. Части верстату видны изъ слѣдующаго рисунка гуцульскихъ кросен: 1 и 1. передні коники; 2 и 2. задні коники; 3 и 3. ставки; 4 и 4. победрини; 5 и 5. поперечниці; 6. сідавка = сідец; 7 и 7. льонки; 8. маґоль; 9. штак; 10. спідній навій = воротило; 11. сучка з зубами; 12. песик; 13. верхній навій = воротило; 14. сучка, кєгло; 16. песик; 17. чіп; 18. шнур; 19. камінь; 20. поперечниця; 21. вуха; 22. поножі; 23. скракник; 24. скраклі з кільцями; 25. ничиниці; 26. мотузи; 27. стріла; 28 и 28. снизьки; 29 и 29. набівка ( = ляда), а в ній 30. бердо; 31. основа; 32. полотно; 33. човник; 34. полотно, навите на спідній навій. Шух. І. 254 — 256. Иныя названія тѣхъ же частей: а) 1. коники, 2. слупки, 3. стативи. 4. жердки, 5а. жердки, 5б. шайда, 6. сідак. 7. льонтки. 8. маґіль, 9. штак, 10. долішній навій, 11. триб, 12. песик, 13. горішній навій, 14. триб, 15 — 16. сука, 20. шайда, 21. кочки, 22. підніжки, надѣтыя на сворінь. 25. начинє, 27. жердка, 28. лядобійці. 29. властива ляда, 30. блят, 31. основа, 32. полотно, 33. човник, 34. полотно. Восточн. Галиція. МУЕ. III. — 20. б) 1. передні стояни (стояки), 2. задні стояни (стояки), 3. коні (застрямини), 4 и 5а. жертки (жертки), 5б. шайда (шайда), 6. лавка, 7. ломки, ед. ч. ломок (лоно), 8. штак (магівниця), 9. штак, 10. спідній навій, 11. колесо (трибок), 12. цуґа (жабка), 13. верхній навій, 14. колесо (коло), 15 — 16. цуґа (дзуґа), 20. шайда (шайда), 21. (жабка), 22. підніжки, надѣтыя на шворінь (то-же), 23. середня жертка, 24. жабки — ихъ двѣ (жидки), 25. начиння (начиння), 26. мотузочки, 27. жерточка (жертка) — къ ней привязана ляда своею роспинкою, — въ гуцульскихъ кроснах жерточка и роспинка, какъ видно изъ рисунка, сведены въ одно, 28. хвости, 29. сама ляда (то же), 30. блят (блят), 31. основа (то-же). Конст. у., записалъ Б. Гринченко; въ скобкахъ поставлены названія, указанныя у Вас. 165 — 166. — См. еще отдѣльныя описанія: блят, ляда, навій, начиння.

2) Варстат гончарський. См. Круг гончарський. Шух. I. 260.

3) Варстат трацький. Подставки, на которыя кладуть дерево при распиливаніи его на доски. МУЕ. ІІІ. 30.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 137.

верста́т = верста́ть = кро́сна —

1) старовинне дерев’яне устатку­вання для домашнього ткання ручним способом полотна, ряден, килимів. Хто пряде, хто за верстаттю (Ганна Барвінок);

2) тіль­ки кро́сна — спеціальна рама, на яку натягують тканину для вишивання; п’яльця; Над кроснами на­п’ятими Гуцулка килим тче (П. Воронько).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 76-77.