ЯСНІСТЬ

Я́СНІСТЬ, ності, ж. Власт. за знач. я́сни́й. Небо сіяло такою синьою ясністю, що годі було й очима на нього звести (Коб., III, 1956, 155); Настині очі випромінювали стільки щастя і глибокої ясності, що в Оксани Остапівни занило серце від тривожного передчуття (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 37); Підвела голову і стрілась з очима, в яких світилась теплота, ясність і сила (Рибак, Зброя.., 1943, 42); Думка працювала з особливою ясністю.. Він встигав усе бачити, все чути і все розуміти, немов сприйнятливість його мозку раптом не-чувано розширилась (Гончар, III, 1959, 117); Коли він заплющував очі, перед ним вимальовувалось минуле з такою ясністю, що Данило аж крутив головою (Панч, Синів.., 1959, 13); Уперед! Годі скніти рабами, Час кормигу гидливу знести! Наші кубла нам стануть гробами, Швидко знівечать ясність мети (Граб., І, 1959, 394); Сергій сподівався, що розмова з Ларисою внесе якусь ясність в його життя, а вийшло навпаки (Гур., Друзі.., 1959, 163); М. Рильський високо цінив мовностилістичну майстерність творів літератури художнього реалізму, чистоту і ясність літературної мови (Нар. тв. та етн., 2, 1965, 38); Маркс надзвичайно цінував ясність і точність вислову (Мовозн., VII, 1949, 12); Незвичайна легкість, з якою Франко писав, була обумовлена ясністю думки, яку він міг так само легко висловити усно (Письмен. зблизька, 1958, 16); Слухав я Володимира Ілліча не раз і завжди був вражений мудрістю, ясністю і дохідливістю його виступів, якими він підкоряв слухачів (Ком. Укр., 4, 1970, 81).

◊ Вно́сити я́сність див. вно́сити; Пролива́ти (проли́ти) я́сність див. пролива́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 656.

Ясність, ности, ж. Свѣтлость, блескъ, сіяніе. Драг. 329. В костьолі така ясність. Драг. 269. Виходить кінь з місяцьом, така ясність від нього вдарила. Драг. 263.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 544.