ШОВ

ШОВ, шва, ч.

1. Місце з’єднання зшитих кусків тканини, шкіри і т. ін. Юзя встала, а Дарка розп’яла на ній спідничку, шукаючи швів та рахуючи пілки (Л. Укр., III, 1952, 643); Сорочка все ж не могла не привернути Надійчиної уваги тонкою.. вишуканістю крою, пошиття, відшліфовки найменшої деталі, шва і рубчика (Коз., Листи.., 1967, 128); Боєць стоїть, поклавши на автомат руки в лайкових рукавичках, що потріскались йому на швах (Гончар, III, 1959, 284); Коли Гошка ворушився, шви тріщали і розповзалися (Тют., Вир, 1964, 419); *У порівн. Враз тишина розірвалась, мов шов, Мов тріснула надвоє неба сорочка… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 57); // у сполуч. з Прикм. Спосіб вишивання, характер стібків. Вишивали тут (на Україні] гладдю, переважно червоним кольором, додаючи інколи синій, а починаючи з другої половини XIX ст.— червоною та чорною заполоччю хрестиковим швом (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 80).

Ру́ки по швах (стоя́ти, трима́ти, витя́гувати, опуска́ти і т. ін.) — струнко, виструнчившись, з опущеними вздовж тулуба руками. Сергій, високо піднімаючи не зігнуті в колінах ноги, тримаючи руки по швах, стройовим кроком підійшов до турніка (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 50).

∆ Стеблови́й шов див. стеблови́й.

∆ Тріща́ти по [всіх] швах — бути під загрозою краху, зриву, невиконання і т. ін.; руйнуватися, занепадати. ..есери не вірять меншовикам і навпаки. ..Тріщить по всіх швах єдність навіть всередині кожної окремої з цих ".найдорожчих половим.. (Ленін, 32, 1973, 373).

2. Місце скріплення частин чого-небудь. Глиняний розчин для кладки печей.. треба готувати досить пластичним, щоб можна було накладати тонкі шви (Довідник сіль. будівельника, 1956, 451); Шви між вінцями зрубу, а також торці колод.. примазують глиною або вапняним розчином і фарбують у різні тони (Жилий буд. колгоспника, 1956,143); // Місце скріплення зварюванням, клепанням і т. ін. окремих деталей конструкцій, споруд тощо. А налізи паяння швів на давньоруських замках і ключах показали, що для паяння застосовували припій на мідній основі або чисту мідь (Знання.., 2, 1966, 30); Вони разом написали листа, приклали до нього плівку з відбитком готового шва і всі дані про зварювання (Собко, Біле полум’я, 1952, 288); // Проріз, щілина в споруді чи конструкції, які допускають незначне переміщення їхніх частин, деталей, викликане зміною температури, осіданням фундаменту і т. ін. Він знав тут усе, аж до того, де сходяться шматки бетонної стіни, утворюючи теплові шви (Собко, Граніт, 1937, 129).

3. мед. Місце з’єднання тканини, розсіченої під час хірургічної операції. Черепні шви остаточно зростаються тільки на третій-четвертий рік, іноді пізніше (Шк. гігієна, 1954, 71).

Наклада́ти (накла́сти) шви див. наклада́ти; Наклада́ти (накла́сти) шов — зшивати краї рани. Ольга Дмитрівна вправно і швидко вийняла з ноги Омельчука невеликий осколок бомби, наклала на рану шов (Збан., Між.. людьми, 1955, 31).

4. бот. Заглиблення на плодах у місці з’єднання їх половинок чи частинок. При достиганні часто розтріскуються [плоди абрикоса сибірського] вздовж шва до самої кісточки (Сад. і ягідн., 1957, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 505.