ШКАРАЛУПА

ШКАРАЛУ́ПА, и, ж.

1. Тверде, цупке природне покриття (яйця, плоду тощо). Спочатку білка-крадійка прокусила шкаралупу яєчка, потім випила його (Коп., Як вони.., 1948, 18); Лід час експедиції І. М. Симонов виміняв багато побутових предметів, серед яких були .. вироби з шкаралупи кокосових горіхів, ряд прикрас: намисто, гребені, сережки і т, п. (Видатні вітч. географи.., 1954, 65).

2. Тверде панцирне покриття в деяких тварин (раків, крабів, черепах і т. ін.). Щоправда, краб має шкаралупу, має клешні, живе під камінням, а все-таки він не рак, а краб… (Вишня, І, 1956, 176); Ось равлик,— він втягся в свою шкаралупу (Донч., V, 1957, 16). .

3. Твердий покрив на поверхні якого-небудь предмета, матеріалу і т. ін. З металу зняли іржаву шкаралупу. Тепер, щоб покрити деталь будь-яким захисним шаром, її занурюють у розчин електроліту (Наука.., 9, 1965, 49); В Михася вигорілий від сонця на голові чуб узявся суцільною шкаралупою (Чорн., Визвол. земля, 1959, 89); Стіг догорав. Він укрився чорною шкаралупою попелу, і тільки місцями жевріли червоні цятки жару (Багмут, Записки.., 1961, 73); *Образно. Коли вмовкала скрипка, під вікном зчинявся галас. Кортіло всякому заглянути в цю глиняну шкаралупу, звідки лилися звуки (Ле, Міжгір’я, 1953, 297).

4. перен. Те, що обмежує, затримує щось, заважає чому-небудь (дальшому розвитку, руху і т. ін.). Новий господарський організм, який вилазить у нас з кріпосницької шкаралупи,— це торгове землеробство і капіталізм (Ленін, 17, 1971, 119); Університетське життя вилущило його з тісної шкаралупи гімназиста. Повіяло іншим життям (Кобр., Вибр., 1954, 30); Ми зримо відчуваємо органічну єдність мистецтва Я. Музики і народної творчості. Проте для художниці народна творчість — не вузька шкаралупа, а чисте джерело правди і натхнення (Мист., 5, 1968, 13).

∆ Вила́зити (виліза́ти, ви́лізти) із своє́ї (із вла́сної) шкаралупи́ — цікавитися, перейматися чимось, що виходить за межі власних інтересів. Вадим бачив, як люди починають вилізати з власної шкаралупи (Бойч., Молодість, 1949, 305); Замика́тися (замкну́тися) в свої́й шкаралупі́ (в свою́ шкаралупу́): а) те саме, що Замика́тися (замкну́тися) в собі́ (див. замика́тися); б) не виходити за межі власних інтересів у чому-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 470.

Шкаралупа, пи, ж. Скорлупа яйца. ЕЗ. V. 208; корка арбуза и пр. Булатом ввесь обшився і був як в шкаралупі боб. Котл. Ен. VI. 29. Вже третій кавун доїдали…. по хаті шкаралуп, як на баштані коло куріня. Св. Л. 176.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 499.