ШВИДШЕ
Значення швидше це
ШВИ́ДШЕ, рідше ШВИДШ, присл.
1. Вищ ст. до шви́дко. Великії у страха очі, Вся рать неслась, хто швидше зміг. Назад вертатись не охочі. Всі бігли, аж не чули ніг (Котл., І, 1952, 220); Собака тихо й коротко виснула, звернула вбік і подалась швидше (Вас., І, 1959, 163); Мчить поїзд — швидше, швидше (Довж., І, 1958, 40); — Порайся швидше, Маріоро, бо поїдемо на виноградник, а я тим часом запряжу коні (Коцюб., І, 1955, 186); Писар поперед усіх і каже, що вже Левко зовсім пропав. Злапали його і помчали швидш у губернію (Кв.-Осн., II, 1956, 300); [Микита:] Собака, котру проганяють, як дармоїда, з двору, швидш знайде собі пристановище, ніж я… (Кроп., І, 1958, 115); Ось північ вдарила — найкращий праці час,-:Так дзвінко вдарила, що стрепенулась тиша, І швидше у руках забігало перо (Л. Укр., І, 1951, 180); — Збирайся швидше. У ліс треба їхати (Тют., Вир, 1964, 242); Після падіння кріпосного права в Росії все швидше й швидше розвивалися міста, росли фабрики й заводи, будувалися залізниці (Ленін, 20, 1971, 134); Хоч би потеплішало швидше (Мирний, IV, 1955, 297); — Іди, чоловіче, пішки. Швидше буде,— без ніякої іронії сказав кондуктор (Головко, II, 1957, 457).
2. Те саме, що скорі́ше 2. Стало ще холодніше. Я намагався втягти шию в комір кожушка, але комірець в солдатському кожушку настільки вузенький, що має швидше символічне значення (Багмут, Записки.., 1961, 36).
Шви́дше…, ніж (ані́ж)…— уживається як порівняльне слово при порівняльному звороті із значенням: а) краще, ліпше.— Він [народ] швидше той день у шинку просидить, ніж піде на роботу до пана… (Мирний, І, 1949, 394); Ганна.. всю дорогу задихалась під хусткою, воліючи швидше зомліти, аніж відкритися сонцеві посеред дня (Гончар, Таврія, 1952, 28); б) скоріше. — Уже що наші братчики задумають, чи добре, чи лихе, так швидше воду в Дніпрі зупиниш, ніж їх (П. Куліш, Вибр., 1969, 149).
◊ Шви́дше на доло́ні воло́сся ви́росте див. воло́сся.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 433.
швидше Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| soon | скорее |
швидше Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| shvydshe | shvydshe | shvydshe |
швидше Рід - прислівник,прикметник
швидше Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 4 |
швидше в англійській розкладці - idblit
Цитати української літератури з використанням слова швидше
"«О, хоча б швидше фінішувати, — думав Вайз, — а там викреслю тебе з пам’яті, наші життєві орбіти ніколи не перетнуться"Бережний Василь Павлович - Сонячна сага
"З вулиці повернув через Карпів город наниз, щоб швидше дійти, бо забарився"Грінченко Борис Дмитрович - Під тихими вербами
"— Професор наказав… Ось вам заряджений балон, та швидше!"Бережний Василь Павлович - В зоряні світи
"Зразу (ішли удари поволі, рівномірно, потім швидше, сильніше"Кобилянська Ольга Юліанівна - Природа
"Швидше! швидше! Отак, отак!"Шевченко Тарас Григорович - Гайдамаки
"Г о р п и н а. Дми, про мене, хоч халявою, та давай швидше самовар"Нечуй-Левицький Іван Семенович - На кожум’яках
"Усi горiхи якомога швидше покотилися до Волоха"Крюс Джеймс - Мiй прадiдусь, героi i я
"— Скидай швидше кожух, нехай я трохи погріюсь."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Цап та Баран
"Що швидше наступає наука, то важливiша для неї розвiдка"Альтов Генрих - Ослик i 'аксiома'
"Ой, коли б швидше вмерла моя Санька, то я б оце вибрав собі такі карі очі, що й ну!"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Пропащі