ЧУХАТИ
Значення чухати це
ЧУ́ХАТИ, аю, аєш, недок., перех. Терти, шкребти, дряпати шкіру, щоб не свербіла. Де не взялась Свиня І стала чухать об драбину Багном обляпаную спину, Та так же тре, аж снасть тріщить (Гл., Вибр., 1951, 159); Ілько спритно підсаджує Юрка на острішок і чухає ноги, попечені в кропиві (Козл., Пов. і опов., 1949, 68); Митько.. стояв, чухаючи одну ногу другою (Ів., Таємниця, 1959, 156); // Шкребти себе по шкірі, виявляючи досаду, роздум, занепокоєння, вагання в чомусь. Панас Кандзюба довго, уперто чухав за вухом.— То се і нас постріляють? (Коцюб., II, 1955, 95); Я мовчу. Чоловік чухає собі за вухом і збирається ще щось спитати (Кол., На фронті.., 1959, 36); // Куйовдити волосся, почісуючи пальцями. Микола зітхнув, покрутив кудлатою головою й став її чухати (Март., Тв., 1954, 171); Почав [шинкар] чухати рижу, довгу, клочкувату бороду (Мирний, II, 1954, 183); *Образно. Чути було, як маленький човен чухав свій дощатий бік об гранітний мол (Панч, І, 1956, 72).
◊ Чу́хати го́лову (чупри́ну, чуб і т. ін.) — те саме, що Чу́хати поти́лицю (див. поти́лиця). Підростаємо ми. Оддали нас у школу, ..щоб розумні були. Тому свитину, тому чобітки. Чухає голову батько, не знає, де взять (Тесл., З книги життя, 1949, 72); Пішов, сердега, дальш, чуприну чухаючи (Кв.-Осн., II, 1956, 476); Чу́хати поти́лицю див. поти́лиця.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 391.
Чухати, хаю, єш, гл. Чесать (зудящее мѣсто, но не гребешкомъ). Де у кого не свербить, там ся не чухає. Ном. № 9756.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 479.
чухати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| scratching | чесать |
чухати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| chukhaty | chukhaty | chukhaty |
чухати Рід - дієслово, недоконаний вид
чухати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | чухаю | чухаємо |
| 2 особа | чухаєш | чухаєте |
| 3 особа | чухає | чухають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | чухатиму | чухатимемо |
| 2 особа | чухатимеш | чухатимете |
| 3 особа | чухатиме | чухатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | чухав | чухали |
| Жіночий рід | чухала | |
| Середній рід | чухало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | чухаймо | |
| 2 особа | чухай | чухайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | чухаючи | |
| Минулий час | чухавши |
чухати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |
чухати в англійській розкладці - xe[fnb
Цитати української літератури з використанням слова чухати
"Карафолька налився, як помідор, одвернувсь і, схилившися, став чухати ногу (нога йому, бач, засвербіла!)."Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки
"І почав чухати рижу, довгу, клочкувату бороду."Мирний Панас - Хіба ревуть воли, як ясла повні
"Естерка почала чухати одна об одну босі ноги."Старицький Михайло Петрович - Останні орли
"- Ну й дiла! - вiн за звичкою, яка водиться у варварiв, полiз п'ятiрнею чухати свою руду потилицю"Ячейкин Юрий - Слiдство веде прокуратор
"Малпуючи матір, вони навчилися чухати собі ногою за вухом (і не падати при тому!) та дзьобиком розправляти пух на малих крильцятах"Ольжич Олег - Рудько
"А до того не можна далі отак днями та ночами вилежуватися та чухати пузо"Самчук Улас Олексійович - Чого не гоїть огонь
"Оренда пішла вгору, земля подорожчала, а «слушний час» не приходив та й не приходив… Не раз і не два доводилося глибоко чухати потилиці тим, хто відкинувся наділів."Мирний Панас - Лихо давнє й сьогочасне
"— Йо! — сказав хорунженко, задумавсь, став чухати потилицю, i плечi, i спину, а далi каже: — Побачу, що сестра скаже, нехай до завтрього, лягайте лишень спати, — та й пiшов вiд нього."Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович - Конотопська відьма
"Карафолька налився, як помiдор, одвернувсь i, схилившися, став чухати ногу (нога йому, бач, засвербiла!)."Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки (2-га редакція)
"Підійшов до любимого Васьки і почав чухати шию, а Васька поклав на плече йому морду, мрійно зм’якшивши вираз полохливих очей"Коцюбинський Михайло Михайлович - Коні не винні