ЧЕРСАТИ

ЧЕРСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і неперех., діал.

1. Чухати.

2. Проводити по чому-небудь чимсь важким, гострим, лишаючи слід; терти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 312.

Черсати, са́ю, єш, сов. в. черснути, ну, неш, гл.

1) = Чухати, чухнути. Вх. Зн. 80.

2) Тереть, тернуть, провести чѣмъ-либо по чемъ. Вх. Зн. 80.

3) Бѣжать, побѣжать (См. Чухрати). Вх. Зн. 80.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 459.