ЧЕНЕЦЬ
Значення ченець це
Ченець, нця, м. = Чернець. Роспроклятий ченець, що видумав чіпець. Грин. III. 461.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 451.
ченець Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| monk | монах |
ченець Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| chenets | chenets' | chenets' |
ченець Рід - іменник, чоловічий рід, істота, однина і множина
ченець Словоформи слова
| Називний | ченець | ченці |
| Родовий | ченця | ченців |
| Давальний | ченцеві, ченцю | ченцям |
| Знахідний | ченця | ченців |
| Орудний | ченцем | ченцями |
| Місцевий | на/у ченці | на/у ченцях |
| Кличний | ченцю | ченці |
ченець Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 3 |
ченець в англійській розкладці - xtytwm
Цитати української літератури з використанням слова ченець
"Оскільки перунських волохів у Києві вже не було — останній помер тому літ із тридцять, — потребу Перунові взявся чинити Велесів ченець Стан, старійшина серед волохів."Білик Іван Іванович - Похорон богів
"Був це кривий ченець Павлін"Багряний Іван Павлович - В сутінках