ХОЛОДОК

ХОЛОДО́К, дку́, ч.

1. Зменш.-пестл. до хо́лод 1. Палагна ступала по мокрих травах і злегка тремтіла в ранішнім холодку (Коцюб., II, 1955, 337); Лунали перегуки вантажників, і дівочий сміх, як звук від дуже співучої і радісної струни, довго бринів у напоєному скляним холодком повітрі (Донч., VI, 1957, 361); У тиші завмер нічний осінній степ. Налякані першим холодком, вже давно поснули цвіркуни (Собко, Справа.., 1959, 297); З одчинених вікон повівало холодком(Н.-Лев., VII, 1966, 46); Річка віє холодком, шепоче тихо собі хвилькою (Чаб., Тече вода.., 1961, 78); // Затінене місце; затінок, тінь. Ой ти знав, нащо брав — не вмію я жати; Напни мені холодок, там буду лежати (Чуб., V, 1874, 685); Усіх манив до себе холодок під густими гіллястими берестами (Н.-Лев., V, 1966, 153); Бійці посідали під парканом у холодку на перепочинок (Тют., Вир, 1964, 307); // у знач. присл. холодко́м. Коли спека спала або ще не настала. Не вспіла мати оглянутись, вже у Марусі і готов обід; сіла, ручки зложила і знай матері розказує, як то їй добре було йти на базар холодком (Кв.-Осн., II, 1956, 49); Виїхав [Натрус] рано, бо вдень передбачалася спека, а хотілось доїхати холодком (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 152).

2. перен. Відчуття холоду від страху, хвилювання, тривоги і т. ін. Карпо Петрович почув холодок під мундиром. Такий знайомий і неприємний, з яким завжди стрічав начальство (Коцюб., II, 1955, 368).

◊ [Аж] холодо́к пробіга́є (пробі́г, пройшо́в і т. ін.) по́за спи́ною (по спи́ні і т. ін.) — те саме, що [Аж] хо́лод пробіга́є (пробі́г) по́за спи́ною (див. пробіга́ти). Він подивився на мене важким поглядом, од якого аж холодок пройшов мені поза спиною (Панч, На калин. мості, 1965, 5); — Головне, не хвилюйтеся,— радив лейтенант Круглов курсантам свого взводу, але й сам почував, як тривожний холодок пробігає по спині (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 34); А сам [Горицвіт] занепокоївся: може, щось і надрукували в останніх газетах, чого не знали вони. І аж біля серця пройшовся холодок (Стельмах, II, 1962, 133); Холодо́к поде́р (подра́в) по спи́ні (по́за спи́ною, по́за пле́чі) див. поде́рти; Холодо́к пробіга́є (пробі́г, бі́гає і т. ін.) по́за (за) плечи́ма див. плече́.

3. перен. Зменш.-пестл. до хо́лод 3. Поступово виникав і, наче тінь, почав ставати між ними холодок відчуження. Зовні все було як раніше, але Хохол з жахом відчував, що Аня віддаляється (Голов., Тополя.., 1965, 108); — Час додому,— нагадала Віра. Відчуженість і холодок прозвучали в її голосі (Жур., Нам тоді.., 1968, 99); Коли Марися Павлівна підійшла, всі до неї обернулись з холодком неприязні, так їй принаймні здалося (Гончар, Бригантина, 1973, 75).

◊ Працюва́ти з холодко́м див. працюва́ти.

4. Трав’яниста рослина родини лілійних, що має дрібне лускоподібне листя. Починається літо, .. цвітуть жовтим цвітом астрагали, голубувато-синім миколайчики; білими квітками вкриваються поодинокі ажурні рослини холодку багатолистого (По заповідних місцях.., 1960, 45).

∆ За́ячий холодо́к див. за́ячий.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 121.

Холодок, дку, м.

1) Прохлада; тѣнь, покрытое тѣнью мѣсто. Рано, за холодку, рушить у дорогу. Стор. Сіла спочити в холодку під вербою. МВ. І. 14. Взяти холодо́к говорится о полевыхъ растеніяхъ: разростись настолько, что растеніе въ состояніи дать на нивѣ сплошную тѣнь и задержать влагу. Просо на ниві взяло холодок. Мнж. 167.

2) Какое либо прикрытіе отъ солнца, чтобы получилась тѣнь. Ой я в полі була і діло робила: напинала холодок, щоб не загоріла. Н. п. Въ слѣдующ. примѣрахъ въ смыслѣ: зонтикъ. На повозці сидить паня і держе холодок, щоб сонце не пекло. Лебед. у. Беріть же й холодок з собою від сонця. Лебед. у.

3) Спаржа обыкновенная, Asparagus officinalis L. ЗЮЗО. І. 113. То-же: заячий холодо́к. ЗЮЗО. І. 113. Ум. Холодо́чок. В садочку лежать собі у холодочку. Шевч. 430. Холодочком, дружечки, холодочком попід вишневим садочком. Мил. Св. 6.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 409.