ФІАЛКА

ФІА́ЛКА, и, ж. Трав’яниста рослина родини фіалкових із фіолетовими, рідше жовтими, білими або різноколірними квітками. Фіалки вкривали долину круглими, як п’ятаки, листками (Н.-Лев., II, 1956, 137); З фіалки й конвалії пахощі дишуть (Крим., Вибр., 1965, 72); В кущиках свіжої трави між деревами розцвіли фіолетові фіалки (Коп., Сон. ранок, 1951, 145); В березні — квітні розцвітають.. пахучі гірські фіалки з дуже великими ліловими і триколірними квітками (По заповідних місцях.., 1960, 145); *У порівн. Які очі у неї? Не встиг роздивитись. Невже не побачу?.. Протискаюсь плечем і стрічаюся з нею. Наче фіалки після дощу. Темні, м’які, блискучі (Коцюб., II, 1955, 418).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 582.

фіа́лка (пестливе — фіа́лочка) — трав’яниста рослина родини фіалкових із фіолетовими, рідше жовтими, білими або різнокольоровими квітками; символізує радість, але лілові фіалки — це символ жалоби на весіллі дівчини, в якої немає в живих батька; також символ дівоцтва: «На долині ходять паняночки та збирають хвіалочки на неділю на віночки; А я свій утратила Під явором зелененьким З козаченьком молоденьким»; різні види рослини використовують у народній медицині. З фіалки й конвалії пахощі дишуть (А. Кримський); Ось… Азалії є запашні, конвалії свіжі, фіалочки гожі (Леся Українка); Ой зацвіли фіалочки, зацвіли, зацвіли, Та всі гори-полонини вони сподобили (коломийка); у сполученнях: нічна́ фіа́лка — назва ряду трав’янистих рослин із запашними квітами, що належать до родини орхідових, хрестоцвітих (наприклад матіола та ін.); трико́лірна (польова́) фіа́лка — братки; див. ще брат-і-сестра́.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 614.