УТРАТА

УТРА́ТА (ВТРА́ТА), и, ж.

1. Дія, внаслідок якої хтось лишається без кого-, чого-небудь, втрачає когось, щось. Той дарунок неоцінний В білий аркуш він вложив І від втрати довгі роки І стеріг, і боронив (Щог., Поезії, 1958, 327); Мав [Іван] такий завзяток,що навіть на припадок утрати служби не стерпів нікому (Март., Тв., 1954, 227); Черевики Рубін заробив у радгоспі, але батько в останній день украв і пропив. Хлопець дуже переживав утрату (Сенч., На Бат. горі, 1960, 3); // Чия-небудь смерть, загибель, яка є відчутною, болючою для когось. [Прісцілла:] Могла б я й вмерти, ти мусив би й ту втрату пережити (Л. Укр., II, 1951, 377); Першою найболючішою втратою для нього була смерть Юрія Брянського (Гончар, III, 1959, 131); З усіх дітей Артем найтяжче, найболючіше переживав утрату батька (Головко, II, 1957, 388).

2. Той (те), хто (що) втрачений (втрачене); що-небудь загублене, вкрадене, розбите і т. ін. О. Мойсей так смутно, так жалібно подивився на графин, неначе він жалкував за якоюсь великою втратою, неначе в його.. коні вкрадено (Н.-Лев., І, 1956, 118); // перев. у мн. Кількість живої сили, яка вибула з ладу під час бою, війни, а також втрачені військова техніка, допоміжні засоби і т. ін. Він був стомлений, але й задоволений: операція проведена добре і майже без втрат, якщо не рахувати двох поранених (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 479); Ворог зазнав величезних утрат, нами захоплено до двадцяти тисяч полонених, понад сто гармат, безліч кулеметів, близько ста паротягів і дві тисячі вагонів та майже всі обози й величезні запаси постачання з десятками тисяч снарядів і мільйонами патронів (Ю. Янов., II, 1958, 235).

3. Зменшення кількості чого-небудь. Знесилившись від втрати крові, він ішов наче в сні, ледве переставляючи ноги (Перв., Дикий мед, 1963, 255); Утрата тепла організмом через випромінювання відбувається тим інтенсивніше, чим нижча температура зовнішнього середовища (Шк. гігієна, 1954, 88).

4. Марне, без користі витрачання чого-небудь. Боротьба з непродуктивною втратою води при поливах, запобігання фільтрації — були й є основними заходами захисту грунту від швидкого погіршення (Хлібороб Укр., 4, 1967, 24); Змагання за скорочення втрат робочого часу не чергова кампанія.., а курс на глибокий аналіз організації праці (Ком. Укр., 11, 1969, 14).

5. мн. Гроші, кошти, витрачені на що-небудь. Тоді ходила [до панів] Маланка. Просила, благала — не помоглося. І так, кажуть, великі втрати: за лікарню платили, п’ять рублів дали (Коцюб., II, 1955, 49); // Кількість чого-небудь, не використаного за призначенням, марно витраченого, незбереженого і т. ін. — Треба лиш обміркувати, Як зібрать цей урожай — Як скосити, змолотити, Щоб утрат не допустити (Позн., Ми зростаєм.., 1960, 69); // Збитки. Загуде-заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони, несучи за собою людям шкоди та втрати (Мирний, III, 1954, 66); Чималої шкоди завдали вони [морози] й Мічурінському саду. Але якими б значними не були втрати, мороз приніс Мічуріну й свої відкриття (Довж., І, 1958, 473).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 519.

Утрата, ти, ж.

1) Потеря; утрата. Вона мені про мою втрату нагадала. Г. Барв. 229.

2) Убытокъ. Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячі хисткі перепони, несучи за собою людім шкоди та втрати. Мир. Пов. II. 41.

3) Расходы, издержки. Більша втрата, як дохід. Ном. Настуню-дитинонько! Викупи собі колісцяточка не за велику втрату, — за горілочки кварту. Грин. III. 528. Ум. Утра́тка. Велика втратка на дорогу. Харьк. г.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 366.