ТУРИЦЯ
Значення туриця це
ТУРИ́ЦЯ, і, ж. Самиця тура (див. тур2). Іноді до одного тура збігалося аж надто багато туриць, а інший не мав жодної (Загреб., Диво, 1968, 60); — Це тур і туриця, — пояснив лектор. — Пращури нашого бика і корови (Вол., Місячне срібло, 1961, 289).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 326.
Туриця, ці, ж.
1) Самка тура. Шейк. Вх. Пч. II. 5. Мил. 162.
2) Грязь, въѣвшаяся въ тѣло, слой грязи на тѣлѣ. Могил. у. Колись і я був біленький як панич, а тепер туриця чорноморська покрила вид. Черном.
3) Вотря, мелкія частицы дерева, выпадающія при сверленія. Волч. у. (Лобод.).
4) Раст. a) Echinospermum lupulla. Мнж. 193. б) Xanthium strumarium. Лв. 102.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 296.
туриця Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| turytsia | турица |
туриця Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| turytsia | turytsia | turytsya |
туриця Рід - іменник, жіночий рід, істота
туриця Словоформи слова
| Називний | туриця | туриці |
| Родовий | туриці | туриць |
| Давальний | туриці | турицям |
| Знахідний | турицю | туриць |
| Орудний | турицею | турицями |
| Місцевий | на/у туриці | на/у турицях |
| Кличний | турице | туриці |
туриця Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |