ТОЛОКУВАТИ
Значення толокувати це
ТОЛОКУВА́ТИ1, у́є, недок. Бути толокою, гуляти (про землю). Всі городи поорані, лиш мій толокує (Коломийки, 1969, 214); Вона заміряла з агрономом клин під ярові, сперечалася з дідом Кушкою, яке поле нехай толокує, а на якому посіяти люцерну (Мушк., Чорний хліб, 1960, 145).
ТОЛОКУВА́ТИ2, у́ю, у́єш, недок., заст. Працювати толокою (див. толо́ка2). Як толокують, то гарно й убираються (Барв., Опов.., 1902, 146).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 181.
Толокувати, ку́ю, єш, гл.
1) землѣ: быть подъ паромъ. Два рази ореться, а третій толокує. Лебед. у.
2) Работать толокою. Г. Барв. 146.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 273.
толокувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| elokuvat | толокувати |
толокувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| tolokuvaty | tolokuvaty | tolokuvaty |
толокувати Рід - дієслово, недоконаний вид
толокувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | толокую | толокуємо |
| 2 особа | толокуєш | толокуєте |
| 3 особа | толокує | толокують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | толокуватиму | толокуватимемо |
| 2 особа | толокуватимеш | толокуватимете |
| 3 особа | толокуватиме | толокуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | толокував | толокували |
| Жіночий рід | толокувала | |
| Середній рід | толокувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | толокуймо | |
| 2 особа | толокуй | толокуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | толокуючи | |
| Минулий час | толокувавши |
толокувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |