СПОВІДАЛЬНИК
Значення сповідальник це
СПОВІДА́ЛЬНИК, а, ч.
1. Священик, який слухає сповідь; духівник. — Панна Стефанія намагається наслідувати своєму сповідальникові? — спитав Петро, вже не приховуючи іронії (Д. Бедзик, Украдені гори, 1969, 84).
2. Особа, що прийшла на сповідь до священика.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 549.
сповіда́льник = спові́дник = сповіда́ч — священик, який слухає сповідь; духівник; також особа, що прийшла на спо́відь (див.) до священика.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 575.
сповідальник Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
the Confessor | исповедник |
сповідальник Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
spovidalnyk | spovidal'nyk | spovidal'nyk |
сповідальник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
сповідальник Словоформи слова
Називний | сповідальник | сповідальники |
Родовий | сповідальника | сповідальників |
Давальний | сповідальникові, сповідальнику | сповідальникам |
Знахідний | сповідальника | сповідальників |
Орудний | сповідальником | сповідальниками |
Місцевий | на/у сповідальнику, сповідальникові | на/у сповідальниках |
Кличний | сповідальнику | сповідальники |
сповідальник Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
12 | 4 | 7 |