СЛОНОВИЙ

СЛОНО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до слон 1. Слоновий хобот; // Такий, як у слона. Слонова постава ніг спричинюється вкороченням гомілкової кістка (Свинар., 1956, 19).

Слоно́ва кість (кі́стка) — бивні слонів і мамонтів, що використовуються як цінний матеріал для виготовлення різних художніх виробів, прикрас і т. ін. Араби вели торгівлю з багатьма країнами; їхні базари приголомшили європейців небаченими доти товарами: кинджалами з дамаської сталі.., бухарськими килимами, різьбленою слоновою кісткою, виробами з бірюзи і перлів (Розповідь.., 1970, 6); Засушені квіти, без кольору і запаху, майстерні віяльця з слонової кості і пер чужоземних птахів..— все те висіло на стінах, як свідки і співучасники далеких забав і ночей (Вільде, Сестри.., 1958, 451); Тонка, струнка, з великими чорними очима в надзвичайно довгих віях, з косами нижче колін, вона здавалася граціозною статуеткою з слонової кістки (Тулуб, В степу.., 1964, 57); *У порівн. [Д. Жуан:] Сі руки, що були, мов ніжні квіти, тепера стали, мов слонова кість, мов руки мучениці… (Л. Укр., III, 1952, 387); Батькова розцяцькована міддю гирлига висіла на гвіздку під хатою.., вона була блискуча, обшмульгана травами, відполірована, як слонова кістка (Гончар, Тронка, 1963, 324); Слоно́вої ко́сті (кі́стки): а) жовтуватий (про колір). Барва її лиця не була й тепер рум’яною, зостався й досі легкий відтінок слонової кості в загорілім обличчі (Л. Укр., III, 1952, 664); Усе тут милує око: і нові парти кольору слонової кістки, і зручно розташовані лампи, і зелень на підвіконнях (Наука.., 12, 1962, 60); б) фарба такого кольору. Замість слонової кості, що застосовувалась при відтворюванні Севастопольської панорами, брав [художник] сепію з охрою для деталей переднього плану картини і ультрамарин — для деталей заднього (Мист., 1, 1959, 38).

∆ Слоно́ва хворо́ба див. хворо́ба; Слоно́ва черепа́ха, зоол.— велетенська наземна черепаха; Слоно́вий папі́р, спец.— товстий шорсткий папір для малювання або креслення.

◊ Мов (на́че, нена́че, як і т. ін.) ви́точений з слоно́вої ко́сті — дуже гарний, досконалої правильної форми, витончений. Се був високий, вродливий парубок з високим чолом, отіненим золотистими кучерями, з простим, мов із слонової кості виточеним, носом (Фр., IV, 1950, 454); Тихий рожевий світ обливав її чудове, матово біле лице та руки, одслонені до плечей, неначе виточені з слонової кості (Н.-Лев., IV, 1956, 7).

2. Прикм. до слон 2. Слонова позиція; Слоновий пішак.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 375.