СЛАСНИЙ

СЛА́СНИЙ, сла́сна́, сла́сне́.

1. Схильний до надмірної почуттєвої насолоди; хтивий.— Чому мене не хвилює дотик мужчини? ..Я згадую себе колишню. Я дуже сласна. Я не могла б жити раніш двох місяців, як живу тепер, без найменшого бажання (Ю. Янов., II, 1958, 88); Пан обозний поспішив додому, до сласної жіночки (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 438); // Який викликає почуттєвий потяг. Лобода не забув про той шепіт сласний (Ле, Україна, 1940, 188); // Який виражає схильність до почуттєвої насолоди, почуттєвого потягу. Він мав .. булькаті очі з хижим поблиском, короткий ніс і руді вуса над широким сласним ротом (Панч, Гомон. Україна, 1954, 46).

2. розм. Який виходить за межі загальноприйнятих норм у чому-небудь; непристойний. Солдати весело перекликалася між собою словами, в яких, навіть не знаючи мови, дівчата чудово розуміли брудні, сласні натяки на їх адресу (Ле, Право.., 1957, 145); Сласні анекдоти.

3. розм. Те саме, що ла́сий.

◊ Сла́сний кусо́к — те саме, що Ла́сий шмато́к (шмато́чок, кусо́к, кусо́чок) (див. ла́сий). На сласний кусок найдеться куток (Номис, 1864, № 12011).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 349.

Сласний, а, е. Лакомый. На сласний кусок найдеться куток. Ном. № 12011.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 149.