САДОВИЙ

САДО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до сад. Дожидали пани якогось празника собі, сад прибирали — загадали чоловіків пригнати на ту садову роботу (Вовчок, І, 1955, 146); — Глянь, як тебе, дівчину просту, привітали!.. Ти їм наче садових пахощів з України з собою занесла (П. Куліш, Вибр., 1969, 282); Світлий промінь пада В садову гущінь (Граб., І, 1959, 192); Краса садова, наче чаром, обмила, обхопила Христю (Мирний, III, 1954, 314); // Який займається роботою в саду. Колись, як тільки народився колгосп, у садовій бригаді було п’ять пар роботящих рук, а тепер — вісімдесят (Рад. Укр., 23.ХІ 1961, 3); // Признач. для робіт у саду, для його догляду. В республіці організовано виробництво високоякісного садового і виноградарського ручного інвентаря (Колг. Укр., 9, 1956, 2); Садові ножиці (секатор) застосовують переважно для зрізування тонких гілок у дерев, смородини, агрусу (Колг. енц., II, 1956, 450); Батько тримав садову лійку (Смолич, II, 1958, 8); // Признач. для саду, який міститься в саду, розташований у ньому чи навколо нього. В тім домі жив маляр, що малював покої, паркани та садові лавки (Фр., IV, 1950, 92); Міріам нишком крадеться попід садовим муром (Л. Укр., II, 1951, 118); Я встаю і йду садовою доріжкою (Кол., На фронті.., 1959, 10).

◊ Садо́вий вар див. вар.

2. Який вирощують у саду; культивований; протилежне дикорослий. На довгому дроті колихався цілий оберемок цвітних [кольорових] ліхтарів. Трохи не кожна гілка убогого садового дерева горіла своїм вогнем (Мирний, III, 1954, 260); — То панночці пролісків простих схотілось? Їх в місті немає ніде! Тут тільки садо́ві квітки (Л. Укр., І, 1951, 46); Садові, або культурні, троянди є результатом копіткої багатовікової праці людини (Наука.., 4, 1962, 47); * Образно. — Ох ти [Одарочко], моя квіточка садовая,— скрикнула мати (Мирний, І, 1954, 253); // Який живе, водиться в саду. Розмова двох вчених відбувалась у самій гущавині запашного яблуневого цвіту, під гудіння бджіл і веселе цвірінькання садових пташок (Довж., І, 1958, 479); // Уживається як складова частина назв рослин, птахів. На узбережжі Чорного і Каспійського морів є рослини, які розкидають своє насіння. Називають їх перець-пирскач або садовий бальзамін (Наука.., 7, 1964, 60); Складаючи букет, слід пам’ятати, що не всі рослини терплять сусідство. Гвоздики і садові ротики — швидко в’януть (Знання.., 6, 1969, 26); Садовий жасмин; Садова вівсянка.

3. Стос. до садівництва (у 1 знач.); садівницький, садівничий. Настала весна. Великі спустошення спричинили морози в садовому господарстві Середньої Росії (Довж., І, 1958, 473); Мав методи, признаться, старожитні Тодось у садовому ремеслі (Рильський, II, 1960, 70).

◊ Садо́ва голова́, рідко — те саме, що Капу́стя́на голова́ (див. голова́).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 12.

Садовий, а, е. Садовый. Проклята їх на світі займанщина, не знатимуть дороги садової. К. Іов. 54.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 96.