РОЗЧИЩАТИ

РОЗЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., перех.

1. Очищати, звільняти що-небудь від чогось непотрібного, зайвого і т. ін., що захаращує, засмічує його. З самого ранку нас.. примушували розчищати від болота, мести, вимощувати камінцями і посипати піском увесь табір (Коз., Гарячі руки, 1960, 36); Недалеко від парадного старий двірник, дядя Панас, з мітлою в руках розчищав тротуар (Забіла, Катруся.., 1955, 43); Солдати набили коси, розчистили перед кулеметами сектори обстрілу (Мушк., Серце.., 1962, 307); Повіяв з Акерманщини вітер, розчистив небо (Тют., Вир, 1964, 11); *Образно. — Десь же повинна бути у них совість,— сказав Заруба.— Тільки закидана, захаращена брудом. Треба її одкопувать заново, розчищать (Кучер, Трудна любов, 1960, 76); // Прибирати, згрібати і т. ін. що-небудь звідкись, звільняючи місце, простір. Собака відразу почав виказувати неспокій, але господар звелів йому лежати, а сам узявся розчищати довкола барлога сніг (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 86); Іван нахилився над тим місцем, де вчора било джерельце,.. розчистив твань, повитягував довгі батоги куширу (Чаб., Тече вода.., 1961, 28).

Розчища́ти (розчи́стити) ліс (тайгу́ і т. ін.) — вирубувати дерева, проріджуючи ліс (тайгу і т. ін.). Розчищають ліси у Карпатах, Чуть розмову пили й топірця (Мур., Лірика, 1954, 106); Розчищати тайгу треба було для знімання майже кожного кадру (Довж., III, 1960, 122).

2. Звільняти (місце, прохід і т. ін.) від кого-, чого-небудь. Ішли, пробивали замети круті, Ішли, розчищали машинам путі (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 154); Городовики розчистили місце, і губернатор з дружиною і дочкою ввійшли до саду (Смолич, II, 1958, 115); // перен. Усувати соціальні, економічні і т. ін. причини, перешкоди для розвитку чого-небудь. Революціонери — подвижники марксистської думки розчищали шлях науці про суспільство і методи його перетворення (Рад. Укр., 31.III 1963, 1); — Крах фашизму в Європі розчистив дорогу для розвитку групи країн народної демократії в Європі і в Азії (Автом., Щастя.., 1959, 53).

◊ Розчи́стити під горі́х див. горі́х.

3. Прочищаючи, розширяти, вирівнювати що-небудь. Кайла.. копирсали землю, а лопати хутенько розчищали яму, все глибше риючи ковбаньку (Досв., Вибр., 1959, 321); Урізали й городів, розчистили не вулицю, а майдан…— Знов велено: позносити насупроти палацу всі хатки (Мирний, І, 1949, 195).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 861.

Розчищати, шаю, єш, сов. в. розчистити, щу, стиш, гл. Расчищать, расчистить. Стор. МПр. 67.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 62.