РОЗЛІЧИТИ
Значення розлічити це
РОЗЛІЧИ́ТИ див. розлі́чувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 728.
Розлічити, ся. См. Розлічувати, ся.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 48.
розлічити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| roslie | розлічити |
розлічити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozlichyty | rozlichyty | rozlichyty |
розлічити Рід - дієслово, доконаний вид
розлічити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розлічу | розлічимо |
| 2 особа | розлічиш | розлічите |
| 3 особа | розлічить | розлічать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розлічив | розлічили |
| Жіночий рід | розлічила | |
| Середній рід | розлічило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розлічімо | |
| 2 особа | розлічи | розлічіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | розлічивши |
розлічити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |