РОЗЛІЧУВАТИ

РОЗЛІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛІЧИ́ТИ, лічу́, лі́чиш, док., перех. і неперех., заст. Розраховувати. Упросився й Пилип Притика до Карпа .. Місто від Мар’янівки верстов за двадцять. Коли вдосвіта виїхати, то на обід саме поспінеш. Так вони розлічували; так і в дорогу рушили (Мирний, III, 1954, 8); Я написала свій остатній лист, зовсім не запізнившись, але ми розлічили, що наші листи не застануть Вас в Парижі, отож ми і послали їх до Софії (Л. Укр., V, 1956, 84).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 728.

Розлічувати, чую, єш, сов. в. розлічи́ти, чу́, чиш, гл. Разсчитывать, разсчитать, расчесть. Котл. Ен. VI. 19. Поки розлічила гроші, то ви вже й побігли. Кролев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 48.