РОЗГОВОРИТИ

Значення розговорити це

РОЗГОВОРИ́ТИ див. розгово́рювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 651.

Розговорити См. Розговорювати.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 39.

розговорити Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
to talkразговорить

розговорити Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
rozghovorytyrozghovorytyrozhovoryty

розговорити Рід - дієслово, доконаний вид

розговорити Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особарозговорюрозговоримо
2 особарозговоришрозговорите
3 особарозговоритьрозговорять
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідрозговориврозговорили
Жіночий рідрозговорила
Середній рідрозговорило
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа розговорімо
2 особарозговорирозговоріть
ДІЄПРИСЛІВНИК
Минулий часрозговоривши

розговорити Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
1156

розговорити в англійській розкладці - hjpujdjhbnb

Цитати української літератури з використанням слова розговорити

"А я, знаючи сама добре, який той сум, мала була розговорити."Мирний Панас - Повія

"- Я сподiваюсь розговорити його"Кашин Владимир - Кривавий блиск алмазiв

"Вони йдуть мовчки, зусібіч тебе оточивши, а ти все намагаєшся їх розговорити."Андрухович Юрій Ігорович - Московіада