РОДИТИСЯ

РОДИ́ТИСЯ, роджу́ся, ро́дишся, недок. і док. 1. З’являтися на світ під час пологів (про дитину, дітей). Будеш добрий, буде і тобі добре, а ні, то краще було тобі й не родитися на світ (Фр., IV, 1950, 44); — Чоловік на те й родився, щоб весь вік, скільки живе, розуму вчитися (Тют., Вир, 1964, 214).

◊ В соро́чці роди́тися — бути щасливою людиною, яка в усьому, скрізь має удачу. — Вас учора допитували? — Ні. Обличчя Чорнокнижного повеселіло: — Ви, певне, в сорочці родились (Стельмах, І, 1962, 450); Роди́тися під щасли́вою зі́ркою див. зі́рка; Роди́тися під щасли́вою зоре́ю див. зоря́.

2. ким, яким, з чим. Бути наділеним певними властивостями, якостями від народження; уродитися ким-, яким-небудь. — Сказано ж: солдатом не родишся, а робишся… (Гончар, III, 1959, 59); — О, князю, — крикнув, — пресловутий! Великим ти родився бути! (Котл., І, 1952, 271); [Гарасим:] А давно ти, діду, осліп чи таким і родився? [Кобзар:] Та родився я видючим… А осліп… (Мирний, V, 1955, 88); Родивсь [Сметана], як Моцарт, — з музикою в серці І в пальцях, ще з дитинства послухняних (Рильський, II, 1960, 289).

3. перен. З’являтися, виникати (про явища, події, почуття і т. ін.). Неологізми, новотвори родяться щодня (Рильський, III, 1956, 75); Старшина виклав їздовим свій новий план. Ці плани, іноді майже фантастичні, родились у нього в голові один за одним (Гончар, III, 1959, 223); Дощ сипонув.. Залопотіло, задзижчало, за-буркало доокола, родилася тисяча струмків (Хотк., II, 1966, 220); Довго дивилися вниз, не проронивши ні слова, — там пройшло їхнє дитинство, там жили їхні батьки і діди, там родилася їхня любов, там спіткала їх розлука (Тют., Вир, 1964, 279); // Наставати (про час). Якісь жовті і каламутні дні родились по неспокійних ночах (Коцюб., II, 1955, 69).

4. тільки недок. Виростати, спіти, даючи урожай (про рослини та плоди). — Хай буйно родиться пшениця, Щоб кожен був за неї рад (Павл., Бистрина, 1959, 17); — Нащо розводити? Гриби й самі родяться, був би дощ, — сказав старенький скуйовджений селянин (Довж., І, 1958, 458).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 595.

Родитися, джу́ся, дишся, гл. Родиться. Ще той не родився, щоб усім догодив людям. Ном. № 4600. Сійся, родися, жито-пшениця, всіляка пашниця. Ном. № 347.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 28.