ПІДБІЙКА
Значення підбійка це
ПІДБІ́ЙКА, и, ж., розм.
1. Те саме, що підкла́дка 2. — Сукня пообвисала й теліпається, неначе на кілку, — подумала Балабушиха, й вона.. розпорола підбійку в сукні, підмостила вати, зашила на живу нитку й знов наділа (Н.-Лев., III, 1956, 215); * Образно. — Я в його не примічаю міцної підбійки в жартах та смішках (Н.-Лев., І, 1956, 607).
2. Те саме, що підбі́й2 1. Шар вугілля був не товщий за три чверті аршина, і біля нього можна було працювати тільки лежачи. Вибійники, нарешті, приладились і почали підбійку (Панч, І, 1956, 391); Якщо у 1929 р. механізація вуглевидобутку (переважно підбійка і доставка вугілля по лаві) становила 30,6%, то в 1930 р. — 55% (Укр. іст. ж., 4, 1960, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 399.
Підбійка, ки, ж. = Підбій 1. Канев. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 159.
підбійка Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
pdbio | підбійка |
підбійка Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
pidbiika | pidbiika | pidbiyka |
підбійка Рід - іменник, жіночий рід, неістота
підбійка Словоформи слова
Називний | підбійка | підбійки |
Родовий | підбійки | підбійок |
Давальний | підбійці | підбійкам |
Знахідний | підбійку | підбійки |
Орудний | підбійкою | підбійками |
Місцевий | на/у підбійці | на/у підбійках |
Кличний | підбійко | підбійки |
підбійка Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
8 | 3 | 5 |
підбійка в англійській розкладці - gsl,sqrf
Цитати української літератури з використанням слова підбійка
"Небесна блакить подекуди проглядала й визирала, неначе синя атласова підбійка"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Живцем поховані
"— Яка там в його підбійка? Це в йому обрік грає, як кажуть на селі, то він і хвицає, і брикає, і реготить, — говорив Радюк."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Хмари