ПІДБІЙ

ПІДБІ́Й¹, бо́ю, ч., рідко. Внутрішній бік (звичайно крила птаха). Підбій крила [качура] і пахові пера білі (Птахівн., 1955, 37); Над водою, сяючи білим підбоєм круто вигнутих крил, неквапно пролетів зимовий кобець (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 699).

ПІДБІ́Й², бо́ю, ч., спец.

1. Відрубування знизу кам’яного вугілля, руди та іншої породи від масиву для полегшення відбою. В музеї виставлені найновіші типи бурових колонок-різців, що прискорюють процес буріння: ..дрібнорізцеві, що працюють за принципом «підбою і відбою» (Наука.., 10, 1960, 26).

2. Ніша, нора і т. ін., видовбані в стіні ями. В житлах виявлені господарські споруди — ніші у стіні та ями з підбоєм (Вісник АН, 7, 1957, 19); Катакомбні поховання відносять до першої половини II тисячоліття до н. е. Поховальний обряд передбачав спорудження в одній із стінок могильної ями ніші або підбою (катакомби), куди клали померлого (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 76).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 399.

Підбій, бою, м.

1) Подкладка. Вх. Зн. 48.

2) Покореніе; порабощеніе. Желех.

3) Насѣк. Arctia (гусеница). Вх. Пч. І. 5.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 159.