ПІВНІЧНИЙ

ПІВНІ́ЧНИЙ¹, а, е. Прикм. до пі́вніч¹. В таку північну добу звідтіль, з-під тієї скелі, виступили дві людські постаті, білі, неначе мерці в білих покривалах (Н.-Лев., І, 1956, 43); — Дзень… дзень... — Північна година (Рильський, І, 1960, 154); // Який буває, трапляється опівночі. Їй так страшно було йти глухими вулицями, де тільки, наче кошачі очі, світили підсліпі ліхтарні та була глуха північна темнота (Мирний, III, 1954, 231).

ПІВНІ́ЧНИЙ², а, е.

1. Прикм. до пі́вніч². Холодні й теплі є місця, північні і південні: там — сніг та крига без кінця, а тут — гаї зелені (Забіла, Одна сім’я, 1950, 5); // Який росте, водиться і т. ін. на півночі. Над осінь прилітає птиця Із північних сивих чагарів (Рильський, Голос. осінь, 1959, 3); Тетерів вивів близько двадцяти сортів північної черешні і виростив тисячі дерев (Колг. село, 4.І 1955, 1); // Який буває, має місце, відбувається, спостерігається на півночі. Змушені були [загони] в тріскучі північні морози відходити по старовинному Верхотурському тракту в Уральські гори (Гончар, II, 1959, 303); Північне наше літо, Лихий портрет південних зим, — Одна лиш мить (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 109); // Збудований, розміщений і т. ін. на півночі. Прибуває кошовий В північну столицю Та й іде собі у двір Вітати царицю (Рудан., Тв., 1959, 239); Покину нудні сигнатурки в аптеці, Забуду дітей в пелюшках І поїду ловить оселедці У північних морях (Рильський, І, 1960, 189); // Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних назв, термінів. — Ось кандиль-китайка, ренклод-реформа, парадиз, шафран північний, бергамот новик (Довж., І, 1958, 458); Північний олень.

2. Який міститься, проходить і т. ін. в напрямку півночі, на північ від чого-небудь або на півночі чогось. Експедиція встигла зняти та докладно вивчити тільки західне узбережжя Аральського моря та ще й без північних заток, а все східне узбережжя та незліченні острови уздовж нього й дуже звивистий північний берег залишилися невивченими (Тулуб, В степу.., 1964, 368); Заробітчани валом валили з північних губерній (Гончар, Таврія, 1952, 5); // Який дме, насувається і т. ін. з півночі. Один день віяв північний вітер, а сьогодні люди купаються і ходять, як і перше, по-літньому (Л. Укр., V, 1956, 199); Північний вітер б’є в обличчя (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 59); Півні́чна півку́ля див. півку́ля; Півні́чна широта́ див. широта́; Півні́чний за́хід див. за́хід¹; Півні́чний по́люс див. по́люс; Півні́чний схід див. схід; Півні́чне ся́йво — світіння верхніх шарів атмосфери, яке спостерігається здебільшого за полярним колом. М. В. Ломоносов говорив, що північне сяйво є не що інше як свічення молекул розрідженого газу під дією електричного розряду (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 20); Він, їдучи на нартах, уночі, в сніговому безмір’ї, під фантастичною чашею північного сяйва, неждано почув: «Козака несуть і коня ведуть…» (Стельмах, Хліб.., 1959, 39).

3. Який живе на півночі. В останні часи я дуже захоплююсь північними письменниками (Ібсен, Арне Гарборг, Кнут Гамсун..) (Коцюб., III, 1956, 282); Північні народи.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 384.

Північний, а, е.

1) Полуночный. Північна доба. Левиц. І. 97.

2) Сѣверный. Брацл. у. Магнитна стрілка завжди повертається одним кінцем на північну сторону, а другим на південну. Ком. II. 90. північне сяйво. Сѣверное сіяніе. Левиц. І.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 157.