ЗАХІД

Значення захід це

ЗА́ХІД1, ходу, ч.

1. Одна з чотирьох сторін світу; протилежне схід. [Павло:] І на схід, і на захід, і на південь, і на північ, хмари, розійдітесь (Кроп., II, 1958, 390); На заході небо спалахнуло червоним вогнем (Чорн., Визвол. земля, 1959, 152); // Напрямок, бік, протилежні сходу. — Матусю моя, лебідонько моя! Звідкіль тебе ждати, звідкіль виглядати? Чи з заходу, чи з сходу, чи з-за синього моря, чи з широкого степу? (Н.-Лев., II, 1956, 248); Поїзд крізь темну ніч і осінню сльоту мчав із заходу на схід (Панч, В дорозі, 1959, 86).

Півде́нний (півні́чний) за́хід: а) сторона світу між півднем (північчю) і заходом; б) напрямок, бік, протилежні південному (північному) сходу. Проминувши якусь затоку, можливо, Мезенську, мандрівники.. попрямували на північний захід уздовж Кольського півострова (Видатні вітч. географи.., 1954, 5).

2. Частина обрію, де заходить сонце. Захід зовсім поблід, пожовк; стало якось жовто-смутно (Мирний, І, 1954, 79); Сонечко стоїть низько на заході й червонить своїм світлом гарячим спечений степ (Л. Укр., III, 1952, 476); В глибині заходу, в хаосі хмар все дужче палахкотить величезна купа вогню, купа сонця (Гончар, II, 1959, 252).

3. з великої літери. Західна Європа, країни Західної Європи. Перемога! Вона йшла по Європі зі сходу! Захід знав, що перемога буде (Загреб., Європа. Захід, 1961, 95).

ЗА́ХІД2, ходу, ч.

1. також захі́д. Дія за знач. захо́дити 1, 2. Пройшли ще декілька гін. На останньому заході перед обідом Марко тпрукнув на воли, показав вишневим пужалном на дорогу.. — Глянь! Дівчат ціла кагала (Тют., Вир, 1964, 11); Число заходів гвинта збільшують у тих випадках, коли потрібно надати достатньої міцності гвинтовій парі (гвинту і гайці) при великому шагу різі (Практ. з машинозн., 1957, 93).

[За] одни́м за́ходом: а) одноразово, одночасно з чим-небудь. От замісив він діжу і став разом на ступу пшоно товкти; а щоб за одним заходом сколотити і масло, прив’язав до пояса горщик з сметаною (Україна.., І, 1960, 214); На берег ставка вилізла гладка баба-жаба.. — Ква-ква! А кажучи це, язик вона викинула, і вже за одним заходом ковтнула і якогось комарика.. на сніданок (Ів., Вел. очі, 1956, 8); б) одразу, в один прийом. Звісно, все оце не одним заходом робилося. Спершу одно зробимо, а там друге нагадаємо, то, добре порадившись, як його краще зробити, і за друге приймаємося (Мирний, IV, 1955, 330).

2. перев. мн. Сукупність дій або засобів для досягнення, здійснення чого-небудь. [Любов:] Невже вам ніколи не спадало на думку, що всі оці наші заходи, метушіння, все це робиться, аби тільки не сидіти, склавши руки (Л. Укр., II, 1951, 18); Нашим завданням було підмічати все підозріле, що могло бути скероване проти підпільного керівництва, та вживати відповідних заходів (Ю. Янов., II, 1954, 23); Куркулі гноїли хліб у ямах, саботували державні заходи Радянської влади (Цюпа, Україна.., 1960, 63); Полезахисне лісонасадження є одним з важливих заходів, спрямованих на підвищення врожайності сільськогосподарських культур в посушливих районах (Бот. ж., X, 4, 1953, 57); // рідко. Намір, задум здійснити що-небудь. Більше вже місяця думаю над Вашим заходом видати збірник такий, як Ви загадали (Мирний, V, 1955, 412); — Пробка загубилась,— признався Василь з неприхованою досадою.— Ось звідси, бачите? ..Забули, мабуть, на заправці, або навмисне викрутив якийсь сучий син. Що ж його тепер? Провалюється захід (Довж., І, 1958, 81).

Круті́ за́ходи див. крути́й.

3. розм. Клопіт, морока. Три дні заходу, а день празнику (Номис, 1864, № 191); Простіть, коли завдала Вам заходу з своїми просьбами (Л. Укр., V, 1956, 100).

За́ходу [не] ва́ртий (ва́рто) — [не] заслуговує на увагу, [не] вартий зусиль і т. ін.— Пусти його [пташеня]! Пусти його! — шепче щось.. у моїм нутрі. — Адже ж бачиш, він такий маленький. Навіть заходу не варто, щоб його пекти! (Фр., III, 1950, 253).

ЗА́ХІ́Д3, за́хо́ду, ч.

1. Спуск небесного світила за обрій (перев. про сонце). Видно було з гори увесь захід сонця: і як воно спускалося, і як западало (Мирний, І, 1954, 164); Намалював картину.. заходу — коли сонце падає, одразу утворюючи чорну ніч тропіків, де немає сутінків і вечірніх тіней (Ю. Янов., II, 1958, 52).

Стоя́ти при за́хо́ді — починати заходити (про небесні світила). Місяць стояв при заході, зоряний Віз у небі круто повернувсь — було вже далеко за північ (Гончар, II, 1959, 230).

2. Час, коли заходить сонце. Раз заїхали високо на гору Німчич і бачили звідти при заході сонця щось таке гарне і срібне, як мрія (Л. Укр., V, 1956, 361); На полі косарі ледве допрацювали до заходу сонця (Чорн., Визвол. земля, 1959, 72); Перед заходом сонця Марина пішла в степ (Собко, Зор. крила, 1950, 274).

3. Вогняно-червона заграва над обрієм, коли заходить сонце. На столі каламутно біліли дві порожні тарілки, а перекинута ложка ловила у себе червоний відблиск заходу (Коцюб., II, 1955, 366); Обагрену яскравим заходом стіну клювали кулі (Гончар, III, 1959, 146).

4. перен. Межа, кінець чого-небудь. Коли ти від людей ждеш одмови, Чи шукаєш у них спочуття,— То співай не про ранок любови, А про захід вечірній життя (Граб., І, 1959, 508); Осінь жовтозора на золотих човнах до заходу пливе (Сос., І, 1957, 55).

За́хі́д со́нця, заст.— захід (див. за́хід1 1). Лети, пташко, з захід сонця, Защебечи в шибку (Г.-Арт., Байки.., 1958, 175); Стіна густа, чорна, страшна надвинула і простяглася від сходу до заходу сонця (Кв.-Осн., II, 1956, 412); На за́хо́ді літ (життя́) — на схилі віку. Лагідні поети, співайте! в гніздечку, у листі, До вас і на заході літ Всміхається ранок, і кучері сиві в злотисті Зміняє вам Музин привіт! (Л. Укр., IV, 1954, 260).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 380 - 381.

за́хід

1) одна з чотирьох сторін світу; протилежне схід; здавна, за повір’ям, недобре місце, місце віч­ної темряви, пекло, тому коли сонце заходило, його проводжали з сумом і страхом, чи воно зійде знову; для людини сонце, заходячи, ніби помирало;

2) також за­хі́д — спуск небесного світила за обрій, частина обрію, де заходить сонце. Видно було з гори увесь захід сонця: і як воно спускалося, і як за­падало (Панас Мирний);

3) захі́д со́нця — передвечірній час, що сповіщає близький прихід ночі, коли панує темрява і нечиста сила («По заході сонця — дідьча годи­на»); з цією порою (по заході сон­ця) пов’язано багато народних за­боронних прикмет — не можна виливати надвір воду, в якій купа­ли дитину; не годиться виносити сміття з хати; не можна жати пше­ниці; не можна їсти свяченого; не можна купатися вагітній жінці.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 239.

захід Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
the eventмероприятие

захід Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
zakhidzakhidzakhid

захід Рід - іменник, чоловічий рід, неістота,іменник, чоловічий рід, неістота

захід Словоформи слова

Називнийзахідзаходи
Родовийзаходузаходів
Давальнийзаходові, заходузаходам
Знахіднийзахідзаходи
Оруднийзаходомзаходами
Місцевийна/у заходіна/у заходах
Кличнийзаходезаходи

захід Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
523

захід в англійській розкладці - pf[sl

Цитати української літератури з використанням слова захід

"Це русло пішло на захід."Бережний Василь Павлович - В зоряні світи

"— А он і з заходу курява! — скрикнула жінка, показуючи на захід"Кащенко Адріан Феофанович - Борці за правду

"Тепер поглянув на зорі і завернув коня на південний захід"Чайковський Андрій Якович - За сестрою

"І співає боян вечірню молитву, і каже слово «о полку» людяності: за морями, за лісами, за широкими тривожними ланами лежать золоті піски, і блукають там отари здійснених бажань, і чути вже шум — то зграями линуть на захід"Хвильовий Микола - Силуети

"Пізній захід блищав на стінах церкви, на золотих верхах"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Хмари

"— Де? Я зробив негаданий захід у життя"Андріяшик Роман Васильович - Люди зі страху

"Обертаєшся назад на захід сонця, і перед тобою знов інша дивна картина, вже чисто гірська"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Шевченкова могила

"Мешко опинився між двох мечів, і що далі він думав, линучи мислею на захід і на схід, то виразніше починав розуміти, що небезпечніший для нього меч — двоюрідний брат Здіслав Краківський, а не світлий князь Доброчин."Білик Іван Іванович - Похорон богів

"Сонце немов приклеїлось до неба: все не хотіло спускатися на захід"Дімаров Анатолій Андрійович - На коні й під конем