ПОЧАТОК

ПОЧА́ТОК¹, тку, ч.

1. Вихідний пункт протяжності предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту; протилежне кінець. Ті-бо простори всесвітні кінця і початку не мають І у керунках розбіжних одкриті без краю (Зеров, Вибр., 1966, 160); Далі всі розглядали якогось селюка, що був намальований в початку книжки (Вас., Вибр., 1954, 79); Початок лісу; Початок городу.

◊ Без поча́тку й кінця́ — безконечний, який не має меж. Сонце вже впало за гори. М’яке, всюди рівне, без початку і кінця світло благосно постелилося на всім, не положивши тіней (Хотк., II, 1966, 55).

2. чого і без додатка. Перший момент (перші моменти) вияву якої-небудь дії, явища, процесу; протилежне кінець. Ранкове сонце, вилізши з-за моря, дивиться на початок робіт (Ю. Янов., II, 1958, 140); Жовтнева революція ознаменувала початок революційного переходу від капіталізму до соціалізму в усьому світі (Ком. Укр., 10, 1967, 12); Всякий початок важкий, — ця істина справедлива для кожної науки (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 3); Добрий початок — половина діла (Укр.. присл.., 1955, 82); За початком діло становиться (Номис, 1864, № 10003).

◊ Бра́ти (взя́ти) [свій] поча́ток див. бра́ти; Від (з) поча́тку до кінця́ див. кіне́ць¹; Дава́ти (да́ти) поча́ток чому — бути першоосновою, джерелом чого-небудь, поштовхом до чогось. Як відомо, реформа 1861 року в Росії, а також і на Україні, дала початок ліквідації феодально-кріпосницького ладу (Минуле укр. театру, 1953, 23); Для поча́тку — як початковий етап якої-небудь дії, процесу. Для початку посилаю вірші: не здивуйте з їх монотонності, — аже [адже] я тут «на засланні», а вкупі зо мною і моя муза! (Л. Укр., V, 1956, 211); З (від) са́мого поча́тку — від найперших виявів якої-небудь ознаки. Те, над чим він зараз ламав собі голову, командирові полку було зрозумілим з самого початку (Гончар, III, 1959, 449); На поча́тку (поча́тках) — спершу, спочатку. Дуже допомогла мені на початку одна незначна обставина (Довж., І, 1958, 20); Знаходилися й товариші на втечу, і Марусяк на початках був зрадів, але потім почав роздумуватися — і взяли його сумніви (Хотк., II, 1966, 103); Поча́тком кінця́ става́ти (ста́ти) — приводити до загибелі, до знищення чого-небудь. В трюмі з’явилася вода. Терм вчасно її помітив і зразу почав лагодити тріщину, яка могла стати початком кінця (Тулуб, В степу.., 1964, 395).

3. Те, з чого починається твір, фільм, спектакль і т. ін.; зав’язка. Це було в підшефному селі — Чим би не початок до балади? — Слюсарі й суворі ковалі Прибули якоїсь там декади (Рильський, І, 1960, 303); — Прекрасний початок для майбутнього фільму, — сказав Сев, подаючи незнайомому його одіж (Ю. Янов., II, 1958, 54).

4. перев. мн. Зародок, першоджерело чого-небудь. Письменників цікавить.. не тільки сьогоднішній етап розвитку соціалістичного гуманізму, а і його джерела, початки, його перші паростки, які зійшли разом з революцією і гартувалися в незабутні роки становлення Радянської влади (Вітч., 10, 1961, 196); — Справжня робота, Докіє, починається навкруги, в усій країні. А соз — це початок нашого нового життя (Стельмах, II, 1962, 413); Ідеї ленінізму переможно крокують по земній кулі. Зростає і міцніє міжнародний комуністичний рух, біля початків якого стояв великий Ленін (Ком. Укр., 4, 1962, 8); Початки нашого міста сягають у сиву глибину століть. Вперше назва «Коломия» зустрічається в Іпатіївському літопису під 1240 роком (Літ. Укр., 3.Х 1967, 2).

◊ Кла́сти поча́ток див. кла́сти; Роби́ти (зроби́ти) поча́ток — починати, розпочинати що-небудь. Од його [Чіпки] й пішли в Пісках полотенщики. До його ніхто й не думав про це: він перший початок зробив (Мирний, І, 1949, 368); Тепер хочу щось написати про Капрі.. Не знаю ще, чи вийде що з того, але вже зробив початок (Коцюб., III, 1956, 422).

5. Основа, першоелемент чого-небудь. Ті із початків, що щільно в сполуку одну поєднались.., Скелі становлять, заліза тверду покладають основу І невеличку громаду подібних предметів формують (Зеров, Вибр., 1966, 160); — Мені й самому той день [перемоги] уявляється не просто великою історичною датою. Це, певно, буде щось значно більше. Бо ж там виникатимуть усі початки, там буде тільки майбутнє, світле, безкрає… (Гончар, III, 1959, 403).

◊ Поча́ток і кіне́ць — все основне, найголовніша суть чого-небудь. [Єпископ:] Те слово — бог. Він альфа і омега, початок і кінець (Л. Укр., II, 1951, 233).

6. звичайно мн., заст. Основні положення, принципи, засади. Мені невідомо, на яких початках Ви думаєте постановити своє видавництво (Мирний, V, 1955, 358).

ПОЧА́ТОК², тка, ч. Характерний для початкоцвітих рослин колос із потовщеною м’ясистою віссю, вкритою квітками або плодами. Часом очеретяний початок, зачеплений Соломією, лопався й обсипав її білим пухом, мов снігом (Коцюб., І, 1955, 361); Михайлина Ясень сиділа біля печі. Перед нею стояв мішок з кукурудзяними початками (Збан., Між.. людьми, 1955, 152).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 465.

Початок, тку, м. Начало. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 391.