ПОМАЯЧИТИ
Значення помаячити це
ПОМАЯ́ЧИ́ТИ 1, я́чу́, я́чи́ш і ПОМАЯЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
1. Док.до мая́чи́ти 1 і маячі́ти. [Марта:] А де ж мій Петрович? [Сава:] Он помаячів (Мороз, П’єси, 1959, 227); Поїхали жниварки, помаячили білими хустками в’язальниці (Цюпа, Назустріч.., 1958, 353).
2. Маячити, маячіти якийсь час. — Біжи швидше та помаяч шапкою. Нехай сюди завертають (Добр., Очак. розмир, 1965, 242).
ПОМАЯ́ЧИ́ТИ2, я́чу́, я́чи́ш, док., діал. Помарити.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 115.
Помаячити, чу, чиш, гл. = Поманячити.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 294.
помаячити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to pobachiti | помаячить |
помаячити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pomaiachyty | pomaiachyty | pomayachyty |
помаячити Рід - дієслово, доконаний вид
помаячити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | помаячу | помаячимо |
| 2 особа | помаячиш | помаячите |
| 3 особа | помаячить | помаячать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | помаячив | помаячили |
| Жіночий рід | помаячила | |
| Середній рід | помаячило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | помаячімо | |
| 2 особа | помаячи | помаячіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | помаячивши |
помаячити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 5 | 4 |