ПОМАНЯЧИТИ
Значення поманячити це
ПОМАНЯ́ЧИ́ТИ, я́чу́, я́чи́ш і ПОМАНЯЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Помаячити (див. помая́чи́ти1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 113.
Поманячити, чу, чиш, гл. Виднѣться нѣкоторое время вдали.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 293.
поманячити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| paranacity | поманячити |
поманячити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pomaniachyty | pomaniachyty | pomanyachyty |
поманячити Рід - дієслово, доконаний вид
поманячити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | поманячу | поманячимо |
| 2 особа | поманячиш | поманячите |
| 3 особа | поманячить | поманячать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | поманячив | поманячили |
| Жіночий рід | поманячила | |
| Середній рід | поманячило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | поманячмо | |
| 2 особа | поманяч | поманячте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | поманячивши |
поманячити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |