ПОЛОВНИЦЯ

ПОЛОВНИ́ЦЯ, і, ж., діал.

1. Полуниця. Під ногами, мов розсипане добре намисто, червоніють половниці (Греб., V, 1957, 320).

2. Полільниця. Полоти нездужаєш — нехай тобі половницю нарає (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 89.

Половниця, ці, ж.

1) = Полуниця.

2) Полольщица. Полоти нездужаєш, — нехай тобі половницю нарає. О. 1862. VII. 36. По тім боці пшениченька, по сім боці половниченька. Чуб. V. 380.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 286.